Адаменко О. П. Особливості розвитку та заходи обмеження шкідливості фузаріозу сої в умовах східної частини Лісостепу України

За результатами комплексних досліджень визначено видовий склад та патогенність збудників фузаріозу сої, охарактеризовано їх морфологічні особливості, створено колекцію з дев’яти видів збудників фузаріозу. Підтверджено суттєвий вплив насіння, відібраного в різних еколого-географічних регіонах України, на поширеність інфекційних хвороб сої. Залежно від погодних умов року кількість здорового насіннєвого матеріалу сої коливалася в межах 13–72 %, несхожого — 6–47 %, при цьому домінуючими збудниками були бактерії та гриби роду Fusarium. Проаналізовано вплив агротехнічних заходів (сорт, строк сівби, удобрення, способи обробітку ґрунту, попередник) та погодних умов на розвиток кореневих гнилей. Установлено, що розвиток кореневих гнилей залежить переважно від фази розвитку рослини (61,6 %) та погодних умов (28,3 %) у період вегетації культури. Меншою мірою впливали строк сівби (19,4 %) та сорт (16,1 %); вплив фону живлення на розвиток хвороби був незначний (5,6 %). Беззмінне вирощування сої призводило до підвищення ураження рослин в 1,6–3,0 раза порівняно з рекомендованим попередником. Виявлено залежність варіювання розвитку гнилей сої за роками від погодних умов вегетаційних періодів культури, що зумовлено коливанням температури та надмірною кількістю або ж відсутністю опадів протягом вегетаційного періоду, в основному, в критичні фази розвитку рослин (сходи, цвітіння). Установлено вплив агротехнічних заходів на розвиток фузаріозу та на врожайність сої. Відзначено, що на природному фоні суттєвому підвищенню врожайності сприяє післядія гною (30 т/га), що забезпечує прибавку врожаю 0,14–0,18 т/га. Найбільший позитивний вплив на врожайність сортів сої мав ранній строк сівби (третя декада квітня). Визначено шкідливий вплив кореневих гнилей на структуру врожаю. При слабкому ураженні (бал 1) кількість бобів, кількість насінин та маса насіння з однієї рослини знижувалися в середньому в 1,5 раза; при сильному ураженні (бал 4) — більше ніж у 6 разів. Виявлено позитивний вплив біопрепаратів на схожість насіння сої, якісні показники насіння (білок, олія), а також їх суттєвий вплив на обмеження розвитку кореневих гнилей. Доведено високу технічну ефективність біопрепаратів Біополіцид (36,9 %), Хетомік (43,1 %), Різоплан (36,5 %) у захисті сої від кореневих гнилей та розраховано їх економічну ефективність, рентабельність становила 99,9; 95,6 і 93,6 % відповідно.