Куценко М. А. Просодичне оформлення висловлень співчуття в англійському мовленні (експериментально-фонетичне дослідження)

Мета дослідження полягає у встановленні закономірностей просодичного оформлення англійських висловлень співчуття шляхом виявлення типових інтонаційних моделей їхньої усної актуалізації. Об’єктом дослідження є усна реалізація висловлень співчуття в англійському мовленні. Предмет вивчення становлять закономірності функціонування і взаємодії просодичних засобів вираження співчуття в англійському мовленні як результат впливу структурних, емоційно-прагматичних та соціокультурних факторів. Методологічним підґрунтям дослідження слугують: функціонально-комунікативний і функціонально-енергетичний підходи, різні аспекти когнітивно-дискурсивного напряму лінгвістичних студій, загальнотеоретичні положення фонетики й фонології. Методи дослідження включають загальнонаукові, емпірико-теоретичні та спеціальні (аудитивний й акустичний аналіз) методи, а також методи моделювання, графічної й лінгвістичної інтерпретації та кількісного аналізу даних. Наукова новизна отриманих результатів полягає в обґрунтуванні чотирьох типових моделей породження висловлень співчуття; формуванні схеми взаємодії комунікативних факторів, що впливають на специфіку реалізації співчуття; систематизації лінгвальних і позалінгвальних ознак, які зумовлюють варіативність просодичної організації англійських висловлень співчуття; експериментальному встановленні типових інтонаційно-енергетичні моделей їхньої усної реалізації. Теоретичне значення дослідження полягає в обґрунтуванні провідних лінгвістичних ознак усної реалізації співчуття, що є внеском у загальну фонетику, фоностилістику, інтонологію, емотіологію, комунікативну й прагмалінгвістику та риторику. Обґрунтовані інваріантні й варіантні просодичні моделі співчуття, вживані в офіційній і неофіційній комунікації, є внеском у теорію мовленнєвої комунікації і культуру мовлення. Практична цінність роботи полягає в можливості використання отриманих результатів у курсах теоретичної (розділ «Надсегментний рівень мови») і практичної фонетики англійської мови (розділи «Інтонаційна структура висловлення», «Фоностилістика»), стилістики англійської мови (розділ «Емотивний синтаксис»), загального мовознавства (розділ «Мова і невербальні форми спілкування»), а також у спецкурсах з культури мовлення, лінгвосинергетики й психолінгвістики.