Бурдейний С. І. Клініко-експериментальне обґрунтування нових патогенетично спрямованих методів профілактики прогресування міопії

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності профілактики прогресування міопії шляхом клініко-експериментального обґрунтування диференційованого призначення препаратів для корекції гідродинаміки ока та морфогенезу склери. У дітей зі швидко прогресуючою міопією встановлено підвищення показників дійсного внутрішньоочного тиску, яке корелює з віком дитини. Встановлено, що при швидко прогресуючій міопії зміни сітківки та судинної оболонки полягають у відносному збільшенні товщини сітківки у центрі фовеа, зменшенні товщини гангліозного комплексу GCL++, зменшенні кутової характеристики ДЗН, збільшенні ретинально-хоріоїдального коефіцієнта в центрі папіломакулярної ділянки, зменшенні товщини судинної оболонки в центрі фовеа та у центрі папіломакулярної ділянки, зниженні показника щільності судин шару хоріокапілярів у назальному секторі макули порівняно з еметропами та з пацієнтами з повільно прогресуючою міопією. Експериментально підтверджена можливість застосування аналога простагландину F2-α та препаратів клітинної терапії нового покоління − аутокріотромболізату для лікування міопії та теоретично обґрунтована доцільність розробки нового методу профілактики прогресування міопії шляхом підключення до загальноприйнятого консервативного лікування міопії інстиляцій аналога простагландину F2-α та субтенонового введення аутокріотромболізату.