Об’єкт дослідження – процес формування стійкості до вилягання та продуктивності різних морфотипів. Мета – встановлення практичного значення форм гороху з редукованим листям, невилягаючим стеблом та оптимальною висотою рослин у селекції гороху на підвищення продуктивності та якості насіння адаптованих до умов Південного Степу України при застосуванні однофазного збирання. Методи – фенологічні і польові випробування різних за морфотипом колекційних зразків за урожайністю та стійкістю до вилягання; вимірювально-вагові – для обліку продуктивності, елементів її структури і визначення морфологічних особливостей; селекційні – добір стійких до вилягання сортів і селекційних ліній; статистичний метод – для обробки експериментальних даних. Результати – виділено цінні сортозразки в умовах півдня України, що стабільно відтворюють високий рівень комплексу цінних господарських ознак у різні роки. Установлено різний внесок окремих показників при формуванні продуктивності в цілому, а також динаміки накопичення сухої речовини у сортозразків листочкового, вусатого та гетерофільного типів. Доведено перевагу ефективності коефіцієнта стійкості до вилягання над методом визначення лінійної щільності стебла, що суттєво полегшить ефективність добору на стійкість до вилягання значної кількості селекційних та колекційних зразків. Доведено, що гетерофільні зразки мають досить високу стійкість до вилягання. На основі оцінок комбінаційної здатності та результатів генетичного аналізу рекомендовано використовувати в гібридизації ряд сортів. Створено і передано до державного сортовипробування п’ять сортів вусатого морфотипу гороху середньорослий – Круїз, як найбільш адаптований до посушливих умов півдня України, а також напівкарликові Дарунок Степу, Пристань, Білий ангел та Бриз, придатні для умов Південного Степу та Лісостепу України, які характеризувалися високою урожайністю, вмістом білка та технологічністю. До Національного центру генетичних ресурсів рослин України передано дві лінії гороху вусатого морфотипу Л 303-04 і Л 6-12 та дві гетерофільного типу «хамелеон» Л 7-12 і Л 8-12, які характеризуються високими показниками урожайності, якості насіння та технологічності. Новизна – вперше в умовах півдня України проведена оцінка комбінаційної здатності різних сортів гороху за окремими кількісними ознаками та продуктивністю, використовуючи метод топкросів. Виявлені особливості накопичення сухої речовини в онтогенезі різних за морфотипом сортів гороху та визначений зв’язок між висотою рослин та масою сухої речовини. Установлено, що такі ознаки як «висота рослин», «кількість продуктивних вузлів», «кількість бобів на рослині», «кількість насінин у бобі», «маса насіння з рослини», «маса тисячі насінин» контролюється адитивними генами, а на «кількість насінин з рослини» впливають у рівній мірі, як адитивні, так і неадитивні гени. Виділені колекційні зразки гороху різного еколого-географічного походження за комплексом цінних господарських ознак для умов півдня України. Виділені лінії гороху вусатого та гетерофільного морфотипів з високим рівнем технологічності та продуктивності. Наукова цінність – вирішено актуальну проблему селекційного поліпшення та створення нових форм гороху для умов півдня України на основі теоретичного узагальнення та експериментального вивчення колекційних зразків гороху, проведення за повною топкросною схемою схрещувань і аналізу гібридів за цінними господарськими ознаками. Галузь – сільське господарство.
