Рик М. С. Символізм у творчості Г. Сковороди: релігієзнавчий аналіз.

Дисертаційне дослідження відображає системний релігієзнавчий аналіз символізму у творчій спадщині українського мислителя. На основі релігієзнавчого вивчення літературно-філософських праць Г. Сковороди, релігійний символ визначається як носій знання про взаємозв’язок людини і Бога, а релігійний символізм – як релігійно-філософська концепція для розкриття і зображення божественної сутності. На основі порівняльного аналізу філософських понять «символ», «релігійний символ», «символізм» у вітчизняній і зарубіжній релігійно-філософській літературі визначено специфіку «релігійного символу» і «релігійного символізму» характерного для творчого надбання Г. Сковороди. Компаративний аналіз дав змогу охарактеризувати релігійний символ як спосіб, за допомогою якого людина може пізнати шляхи духовної єдності з божественною сутністю, а релігійний символізм – як образно-символічну концепцію зображення божественного у матеріальному світі. Розкрито засадничі домінанти образно-символічного пояснення Г. Сковородою численних філософських проблем, які базуються на біблійній символіці. Концентруючи дослідницьку увагу на символічній природі Біблії, філософ зауважував, що її істинний сенс прихований у метафоричному та алегоричному тлумаченні, а не в офіційно-церковній догматиці.