Остапченко К. П. Формування компенсаційної системи в бюджетній сфері України

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U002940

Здобувач

Спеціальність

  • 08.00.07 - Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика

04-06-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 11.051.03

Донецький національний університет імені Василя Стуса

Анотація

Об'єкт дослідження: процеси формування та адміністрування компенсаційної системи в бюджетній сфері України; мета дослідження: розвиток теоретико-методологічних основ та розробка науково-практичних рекомендацій щодо формування компенсаційної системи у бюджетній сфері України; методи дослідження та апаратура: теоретичного узагальнення, порівняння, комплексного аналізу та синтезу, індукції і дедукції, структурно-логічного аналізу, системного аналізу, монографічний метод, методи статистичного та порівняльного аналізу, методи економіко-математичного моделювання та прогнозування, графічний метод; теоретичні і практичні результати: розроблено концептуальні засади формування компенсаційної системи у бюджетній сфері, а саме на основі дослідження положень сучасних компенсаційних теорій та з урахуванням специфіки зайнятості у бюджетній сфері запропоновано концептуальну схему формування компенсаційної системи у бюджетній сфері, що містить інструменти та принципи формування компенсаційної системи та її складових, визначає її функції та створює сприятливе мотиваційно-компенсаційне середовище, яке забезпечуватиме гідну компенсацію трудових зусиль працівників бюджетної сфери та їх активне спонукання до покращання якості праці й досягнення організаційних цілей; структурно-логічну модель формування компенсаційної системи у бюджетній сфері за рахунок упорядкування та уточнення етапів її формування, врахування специфічності зайнятості у бюджетній сфері та факторів, що визначають конструкцію компенсаційного пакету; організаційно-економічні засади матеріального стимулювання працівників бюджетної сфери, що, на відміну від існуючих підходів, ґрунтуються на комплексному оцінюванні якості праці, а саме розроблено організаційно-економічний механізм стимулювання працівників закладів вищої освіти з використанням коефіцієнту якості праці, що базується на щорічному рейтингуванні викладачів, наукових співробітників та підрозділів і складається з п’яти блоків: нормативно-інформаційного, організаційно-методичного, фінансового, розрахунково-аналітичного, моніторингового. Запропонований механізм може бути адаптований і для інших галузей бюджетної сфери та сприятиме раціональному витрачанню бюджетних коштів на стимулювання персоналу й підвищенню рівня мотивованості працівників; методичні підходи щодо оцінювання результатів праці персоналу бюджетних установ на основі визначення коефіцієнту якості праці (на прикладі закладів вищої освіти), що, на відміну від наявних, передбачають комплексне оцінювання результатів праці на основі їх бального виміру за трьома напрямами: оцінка поточної результативності, зовнішня оцінка, оцінка кваліфікаційних досягнень та дозволяють забезпечити гнучкість, справедливість та прозорість механізмів матеріальної винагороди працівників; понятійно-категоріальний апарат дослідження, а саме, на основі вивчення еволюції компенсаційних теорій та систематизації теоретико-методологічних підходів до трактування базових категорій компенсаційного менеджменту, надано авторське визначення категорії компенсаційна система, яку пропонується розглядати як компонент системи управління людськими ресурсами на відповідному рівні, що представляє собою комплекс взаємопов’язаних нормативно-правових, організаційно-економічних та змістовних складових, які спрямовані на обґрунтування стратегічних та поточних задач, структури та наповнення компенсаційного пакету, визначення ресурсного забезпечення компенсацій персоналу з метою забезпечення якості його трудового життя та зацікавленості у покращанні результатів праці; компонентна структура компенсаційної системи бюджетної сфери в Україні за рахунок систематизації складових компенсаційного пакету в окремих галузях бюджетної сфери та виокремлення, на відміну від існуючих підходів, трьох блоків компонент: відтворювально-компенсуючих, стимулюючих та соціального пакету, що дозволить оптимізувати структуру компенсаційної системи та забезпечити застосування адресно-цільового підходу до формування компенсаційного пакету; ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Департаменту з управління державною власністю Міністерства аграрної політики та продовольства України, Департаменту охорони здоров’я Вінницької обласної державної адміністрації, Первинної профспілкової організації Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана, у навчальний процес Донецького національного університету імені Василя Стуса; сфера використання: удосконалення процесу формування компенсаційної системи у бюджетній сфері України.

Файли

Схожі дисертації