У дисертації здійснено філософсько-релігієзнавчий аналіз феномену релігійної Інтернет-комунікації християнських церков в Україні як ефективного засобу реалізації їх місійної діяльності. Проаналізовано роль релігійної Інтернет-комунікації як важливого чинника формування та розвитку суспільних відносин, що забезпечує соціалізацію, передачу релігійного досвіду, засвоєння релігійної інформації, зміцнення зв’язків у межах релігійної громади.
Обґрунтовано сутність релігійної Інтернет-комунікації в контексті трьох основних аспектів: онтологічного, гносеологічного, аксіологічного. Визначено концептуальну спрямованість християнської Інтернет-комунікації на масовому, груповому та індивідуальному рівнях, та функції : інформаційну, комунікаційну, світоглядну, ідеологічну, місійно-пропагандистську, ілюзорно-компенсаторну, освітньо-виховну, ціннісно-орієнтаційну, регулятивну, функції соціалізації, інтегрування. Зазначено, що релігійна Інтернет-комунікація розкривається у соціальній взаємодії церкви як соціального інституту з громадами вірян через посередництво своїх інформаційно-комунікаційних структур, що сприяє передачі релігійного досвіду, зміцненню зв’язків між окремими віруючими, релігійними громадами, релігійними організаціями різного віросповідання. Охарактеризовано соціально-психологічний вплив феномену віртуального як засобу конструювання соціальної реальності у релігійній Інтернет-комунікації.
Визначено, що конфліктогенна сутність релігійного феномену зумовлена відносно чіткою релігійною та конфесійною ідентифікацією соціальних суб’єктів і жорстким демаркаційним поділом між носіями різної ідентичності, що визначає релігійні інформаційні війни як один з найбільш ефективних засобів утвердження релігійної ідеології. Доведено, що релігійна Інтернет-пропаганда може мати як деструктивну, так і конструктивну сутність: на деструктивному рівні вона сприяє утвердженню конкретної релігійної ідеології, виступаючи засобом маніпуляції та суспільної конфронтації, а на конструктивному, за умов забезпечення релігійної неупередженості та позаконфесійності, релігійна пропаганда може слугувати утвердженню традиційних християнських цінностей та моральності суспільства.
