У дисертації викладено результати теоретичного узагальнення і розв’язання завдання підготовки майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з батьками в умовах інклюзивного навчання. Доведено актуальність теми, проаналізовано стан її розробки.
Уточнено сутність понять: «взаємодія», «робота з батьками», «інклюзія», «інклюзивне навчання», «підготовка», «готовність», «підготовка майбутнього вчителя початкової школи» на основі яких розкрито ключові терміни: «взаємодія з батьками», «інклюзивне навчання», «підготовка майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з батьками в умовах інклюзивного навчання». Визначено компоненти, критерії, показники та рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з батьками в умовах інклюзивного навчання: мотиваційно-ціннісний (критерії: стимульованість, толерантність та ініціативність; показники: усвідомлення, ставлення, потреби, прагнення, спрямованість, визнання, інтереси тощо), когнітивний (критерії: знаннєво-базовий та знаннєво-спеціальний; показники: рівень базових знань та рівень спеціальних знань) та операційно-діяльнісний (критерії: комунікативно-організаційний, прогностично-корекційний, навчально-виховний, здоров’язбережувальний та контрольно-оцінювальний; показники: уміння, якість виконання, швидкість виконання, кількість виконання). Виокремлено три рівні готовності майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з батьками в умовах інклюзивного навчання: високий, середній, початковий.
Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів початкової школи до взаємодії з батьками в умовах інклюзивного навчання: стимулювання у майбутніх учителів початкової школи мотиваційно-ціннісного та відповідального ставлення до набуття знань, умінь та навичок взаємодії з батьками в умовах інклюзивного навчання; використання можливостей освітнього середовища закладу вищої освіти для набуття майбутніми вчителями початкової школи відповідної компетентності шляхом: удосконалення та інтеграції змісту фахових і професійно орієнтованих навчальних дисциплін; застосування інноваційних та традиційних технологій навчання у контексті підготовки до взаємодії з батьками в умовах інклюзивного навчання.
Ефективність педагогічних умов доведено результатами формувального експерименту: збільшилася кількість студентів із високим рівнем готовності до взаємодії з батьками в умовах інклюзивного навчання в експериментальній групі, тоді як у контрольній групі аналогічний показник значно не збільшився.
