Ата М. А. Оптимізація діагностики і лікування обмеженої склеродермії з урахуванням клініко-патогенетичної ролі метаболічних та імунних порушень

Об’єкт дослідження – обмежена склеродермія. Мета – підвищити ефективність діагностики та комплексного лікування хворих на обмежену склеродермію на підставі вивчення показників мікроциркуляторного русла шкіри у ділянках ураження, імунологічних та біохімічних порушень. Методи: клінічні, інструментальні, біохімічні, імунологічні, статистичні. У дисертації на підставі комплексного клінічного дослідження і аналізу причинно-наслідкових чинників розвитку обмеженої склеродермії доповнено наукові дані про особливості клінічної картини, конкретизовано зміни гомеостазу, які характерні для перебігу даного захворювання. Доведено можливість оцінки ефективності лікування хворих на різні форми та стадії обмеженої склеродермії шляхом визначення в сироватці крові активності еластази, колагенолітичної активності та накопичення глікозаміногліканів. Вперше дано тепловізійну оцінку стадій обмеженої склеродермії. Доведена можливість діагностики прогресуючої стадії захворювання на доклінічному етапі. Розроблено метод комплексного лікування хворих на обмежену склеродермію, що включає поряд із базовою терапією цитофлавін і тіотриазолін. Основні положення дисертації впроваджено в практичну роботу КНП «Міський шкірно-венерологічний диспансер № 2» Харківської міської ради, КНП «Міський шкірно-венерологічний диспансер № 1» Харківської міської ради, КНП Харківської обласної ради «Обласний клінічний шкірно-венерологічний диспансер №1», КП «Рівненський обласний шкірно-венерологічний диспансер» Рівненської обласної ради, а також у навчальний процес кафедри дерматовенерології та ВІЛ/СНІДу Харківської медичної академії післядипломної освіти. Галузь використання – дерматовенерологія.