Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі правового регулювання, становлення та розвитку кадрового забезпечення судово-експертних установ України. Мета: визначення сутності, змісту та особливостей адміністративно-правових засад кадрового забезпечення судово-експертних установ України, шляхів їх удосконалення з урахуванням вітчизняної практики та закордонного досвіду. Методи: загальні та спеціальні методи пізнання, зокрема, діалектичний, логіко-семантичний, історико-порівняльний та історико-правовий, юридичний, аналітичний тощо. Теоретичні і практичні результати, наукова новизна: проведено комплексний аналіз процесу становлення та розвитку кадрового забезпечення судово-експертної діяльності в Україні, внаслідок чого виділено дев’ять етапів; науково обґрунтовано та розроблено комплексну характеристику системи суб’єктів кадрового забезпечення судово-експертних установ України: 1) по горизонталі: Міністерство юстиції України — Міністерство внутрішніх справ України — Міністерство охорони здоров’я України — Міністерство оборони України — Служба безпеки України; 2) по вертикалі — за рівнями структурних підрозділів судово-експертних установ України (експертні установи Міністерства внутрішніх справ, для забезпечення виконання завдань яких була створена Експертна служба МВС України; вищі заклади освіти та інші спеціальні заклади відповідних міністерств та інших центральних органів виконавчої влади); запропоновано для судово-експертних установ різних відомств розробити єдині: 1) Комплексну програму роботи з кадрами судово-експертних установ України (затверджує Кабінет Міністрів України); 2) типову освітню програму підготовки кадрів для судово-експертних установ України за спеціалізацією «Судова експертиза»; 3) типову навчальну програму підвищення кваліфікації судових експертів (зокрема, керівників судово-експертних установ); 4) диференційовані тестові завдання з метою перевірки професійної підготовки судових експертів; сформульовано вимоги, що мають бути передбачені в Комплексній програмі роботи з кадрами судово-експертних установ України: 1) знання нормативно-правових актів, що регламентують судово-експертну та наукову діяльність; 2) знання методик і спеціальної літератури з проведення експертних досліджень із відповідного напрямку; 3) знання норм із питань охорони праці та техніки безпеки, пожежної безпеки та правил внутрішнього трудового розпорядку; 4) особисті якості та здібності: логічне мислення, спостережливість, увага, відповідальність, емоційна стійкість; 5) знання професійної етики судового експерта; 6) дотримання присяги судового експерта; обґрунтовано доцільність оптимізації критеріїв оцінювання якості кадрового складу судово-експертних установ України, віддаючи перевагу якісним показникам і параметрам над кількісними; запропоновано врегулювати питання оцінювання кадрового складу судово-експертних установ та визначити систему критеріїв такого оцінювання шляхом прийняття Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку проведення оцінювання якості діяльності судово-експертних установ». Практичне значення: одержані результати можуть бути використані у науково-дослідній сфері як основа для подальшого розроблення проблем кадрового забезпечення судово-експертних установ України; правотворчості, в ході внесення змін і доповнень до нормативно-правових актів, які регулюють кадрове забезпечення судово-експертних установ України; правозастосовній діяльності з метою покращення практичної діяльності судово-експертних установ України. Сфера використання: у освітньому процесі під час підготовки лекційних матеріалів, підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Публічне адміністрування» та інших дисциплін адміністративно-правового характеру, в ході підготовки відповідних їх розділів.
