Каштальян Н. М. Оптимізація ведення жінок репродуктивного віку з цервікальною інтраепітеліальною неоплазією, асоційованою з папіломавірусною інфекцією

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук (доктора філософії) за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський національний медичний університет МОЗ України, Одеса, 2019. Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування цервікальної інтраепітеліальної неоплазії (ЦІН) у жінок репродуктивного віку з папіломавірусною інфекцією шляхом застосування новітніх хірургічних енергій та впровадження диференційованих підходів до ведення цих хворих. Встановлено, що найбільш значущими факторами ризику цервікальної інтраепітеліальної неоплазії у жінок репродуктивного віку є високе та низьке вірусне навантаження вірусом папіломи людини (ВПЛ) високого онкогенного ризику, велика кількість статевих партнерів, паління, вік від 30 до 35 років та ранній початок статевого життя. Виявлено, що діагностична цінність визначення ЦІН ІІ–ІІІ ст. методом традиційного цитоморфологічного дослідження та методом кольпоскопічного дослідження з оцінкою за міжнародною номенклатурою є неоптимальною. Діагностична цінність виявлення ЦІН ІІ–ІІІ ст. методом кольпоскопічного дослідження з розрахуванням кольпоскопічного індексу Рейда має найкращі показники, але є субоптимальною. Отримані дані свідчать про необхідність використання поєднання різних методів діагностики для розробки алгоритму ведення жінок репродуктивного віку з ЦІН, асоційованою з папіломавірусною інфекцією. Встановлено, що метилування генів WIF1 і DKK4 є аберантним при ЦІН, зростає відповідно до ступеня патологічних змін і може бути застосовано для диференційної діагностики ЦІН ІІ і ІІІ ст. та раку шийки матки. Імуноцитохімічний біомаркер р16 має високу чутливість та специфічність діагностики ЦІН ІІ і ІІІ ст., може бути застосований для діагностики помірної та тяжкої дисплазії на доексцизійному етапі. Імуноцитохімічний біомаркер Кі-67 має високу чутливість та специфічність діагностики ЦІН ІІІ ст. та може бути застосований для диференційної діагностики тяжкої дисплазії на дохірургічному етапі. Визначено, що використання холодноплазмового деструкційного лікування ЦІН І–ІІ у жінок репродуктивного віку дозволяє значно скоротити тривалість виділень після деструкції, термін епітелізації, достовірно підвищує шанси елімінації ВПЛ та має меншу кількість ускладнень у порівнянні із кріодеструкцією шийки матки. Використання радіоексцизії приводить до скорочення тривалості виділень у післяопераційному періоді, прискорення епітелізації, підвищує шанси елімінації ВПЛ та має менше ускладнень в порівнянні з традиційною електрохірургією. Отримані результати дали змогу обґрунтувати алгоритм ведення жінок репродуктивного віку з цервікальною інтраепітеліальною неоплазією, асоційованою з папіломавірусною інфекцією з урахуванням даних кольпоскопічного дослідження RCI, стану імуноцитохімічних біомаркерів р16 і Кі-67 і використанням холодноплазмової деструкції та радіохвильової ексцизії передракових вогнищ шийки матки.