На основі теоретичного аналізу філософських та психолого-педагогічних джерел уточнено сутність поняття “естетичне ставлення молодшого школяра до навколишнього світу”, як динамічну, багатогранну позицію, яка дає можливість узгодити і наповнити естетичним змістом різні форми взаємодії особистості з навколишнім світом та проявляється в процесі художньо-творчої діяльності і в житті в цілому.
Охарактеризований потенціал засобів образотворчого мистецтва щодо формування у молодших школярів естетичного ставлення до навколишнього світу, що полягає в унікальних можливостях впливу на особистість і має розглядатися як універсальний чинник формування світоглядних уявлень, ціннісних орієнтацій, творчого мислення та духовно-творчих можливостей, а не тільки як джерело розвитку спеціальних художніх умінь для відображення довкілля. Аналіз наукових джерел дозволив визначити структурні компоненти естетичного ставлення до навколишнього світу: когнітивний, емоційно-ціннісний, мотиваційно-спонукальний, діяльнісно-праксичний. Відповідно до визначених компонентів, критеріїв та показників охарактеризовано рівні сформованості у молодших школярів естетичного ставлення до навколишнього світу засобами образотворчого мистецтва(високий, середній, низький).Теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування у молодших школярів естетичного ставлення до навколишнього світу засобами образотворчого мистецтва, а саме: впровадження системи методів, завдань, вправ, орієнтованих на формування засобами образотворчого мистецтва естетичного ставлення учнів до навколишнього світу; організація процесу емоційно-асоціативного спостереження молодшими школярами за об’єктами та явищами навколишнього світу й активізація естетичного сприймання та розуміння творів живопису, графіки та скульптури як еталонів ставлення до різних явищ життя та розвитку здатності до творчого самовираження мовою образотворення; використання комплексу мистецтв для регуляції та саморегуляції емоційного стану молодших школярів; дистанційний супровід підготовки вчителів до формування в учнів початкової школи естетичного ставлення до навколишнього світу як елемент підвищення їхньої професійної кваліфікації. Методика включає систему методів (наочні, мотиваційно-стимулюючі, словесно-наочні, проблемно-пошукові, художньо-творчі, ігрові), завдань і вправ, а також виховні ситуації на основі змісту художнього матеріалу, які збагачують освітні методи.
