Волік Н. А. Динаміка жанрів елегії та урочистої оди в російській літературі XVIII століття: аспект риторичного дискурсу.

Дисертація присвячена особливостям динаміки жанрів елегії та урочистої оди в російській літературі XVIII століття в аспекті риторичного дискурсу на матеріалі поетичної та теоретичної творчості Феофана Прокоповича, В. Тредіаковського, О. Сумарокова, М. Ломоносова, М. Карамзіна, Г. Державіна. Методологія запропонованого дослідження ґрунтується на комплексному підході, який містить порівняльно-історичний, історико-літературний, культурно-історичний, герменевтичний, структурно-семіотичний аналіз, а також риторико-рефлексивний (М. Макєєва) та дискурсивний види аналізу. Поданий аналітичний огляд риторичних посібників та поетик XVIII століття, обґрунтована роль риторики як формотворчої та змістовної основи у процесі розвитку ліричних жанрів. Зроблений висновок щодо втілення риторичного ідеалу у жанрі урочистої оди та його розвитку паралельно із становленням абсолютної монархії в Росії. Дослідження дискурсивної природи, рецептивної прагматики та специфіки культурних кодів жанру урочистої оди засвідчують їхню композиційну клішованість, присутність однакових одичних топосів та риторико-культурних кодів, а також спільних риторичних прийомів та стратегій для реалізації прагматичної мети. Поезія Г. Державіна підтверджує модифікацію жанру урочистої оди та демонструє процес нівелювання одичної творчості в російській літературі ХIX століття. Встановлено, що динаміка елегійного жанру в російській літературі XVIII століття характеризує його як неканонічний. Жанр елегії в творчості В. Тредіаковського, О. Сумарокова демонструє еталон чуттєвого дискурсу. У поезії М. Карамзіна елегія трансформується та втрачає свою публічну дискурсивну спрямованість, поєднуючи філософську та любовну тематику.