Горяінова В. В. Основні хвороби листя пшениці ярої та обґрунтування системи захисту в Східному Лісостепу України. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U004487

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.11 - Фітопатологія

16-10-2019

Спеціалізована вчена рада

К 64.803.02

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва

Анотація

Метою досліджень було встановити поширеність і розвиток хвороб листя пшениці ярої грибної етіології, визначити видовий склад збудників, уточнити біологічні особливості їх розвитку та обґрунтувати систему захисту культури від хвороб листя у Східному Лісостепу України. Установлено, що в Східному Лісостепу України найбільш поширеними та шкідливими хворобами листя пшениці ярої були борошниста роса, септоріоз та бура листкова іржа. Найбільша ураженість рослин збудниками хвороб спостерігалась за оптимальної середньодобової температури (14−20 °С) та підвищеної середньодобової вологості повітря (60−70 %). Залежно від метеорологічних умов вегетації та стійкості сортів розвиток хвороб становив: для борошнистої роси − 19,9−21,3 %, септоріозу листя − 19,7−22,4 %, бурої листкової іржі − 1,8−2,9 %. Вперше для умов Східного Лісостепу України розроблено моделі короткострокового прогнозу розвитку борошнистої роси, септоріозу листя і бурої листкової іржі на пшениці ярій залежно від середньомісячної температури та вологості повітря на основі багаторічних досліджень. Найвищу стійкість до септоріозу листя та борошнистої роси було відмічено у сорта Спадщина (розвиток септоріозу листя 1,2–10,7 %; розвиток борошнистої роси 0,2–8,5 %). Установлено зниження розвитку септоріозу листя пшениці ярої, у фазі кущіння на сорті Спадщина – у два рази, а борошнистої роси в півтора раза порівняно з контролем після використання фунгіцидного протруйника Сертікор 050 FS, т.к.с. з нормою витрати 1 л/т. Визначена ефективність проведення обприскування посівів пшениці ярої в фазі колосіння препаратом Амістар Тріо к.е. з нормою витрати 1 л/га, яке зменшило поширеність та розвиток борошнистої роси і септоріозу листя в 1,5–2 рази порівняно з контролем, а врожайність становила 4,2−4,6 т/га. Приріст урожайності зерна становив 0,81 т/га. Використання біопрепаратів Фітоспорин-М, Імуноцитофіт, Бактофіт, Псевдобактерин-2 суттєво впливало на врожайність пшениці ярої. При застосуванні біологічних препаратів врожайність пшениці ярої на всіх варіантах коливалась у межах 4,0−4,2 т/га, а на контролі 3,7–3,9 т/га, приріст урожайності зерна становив в середньому 0,35 т/га порівняно з контролем.

Файли

Схожі дисертації