Об’єкт: вроджені порушення колірного зору (аномалії колірного зору – Н 53.5). Мета: оптимізація диференційної діагностики вроджених порушень колірного зору шляхом застосування комбінованого способу з новим алгоритмом інтерпретації даних метамеризму кольорів, що базується на спектральній оптометричній методиці, поліхроматичних таблицях і кольорометричних таблицях з наступним підтвердженням об’єктивної відповіді зорової кори за викликаними потенціалами на ахроматичні і хроматичні патерни. Методи: офтальмологічні (візометрія, біомікроскопія, рефрактометрія), дослідження кольоророзпізнавальної функції зорового аналізатора – поліхроматичні таблиці Рабкіна, порогові таблиці Є.М. Юстової зі співав., аномалоскоп АН-59, дослідження ахроматичних і хроматичних зорових викликаних потенціалів (ЗВП) на електрофізіологічному комп’ютерному комплексі Retiscan. Вперше відзначено збільшення часу проведення біоелектричного сигналу за даними ЗВП у протанопів і дейтеранопів – збільшення латентності хвилі Р100 на хроматичні патерни. Виявлено однакову латентність для патернів з кутовим розміром 1о і 0о15' у нормальних трихроматів (103,6 мс) та на 4,8 мс (4,6%) більше у протанопів і дейтеранопів (108,4 мс). Вперше виявлено зниження амплітуди хвиль P100 і N135 на ахроматичні патерни 1о і 0о15' у кольоросліпих – дихроматів до 10,6 мкВ, що на 6,6 мкВ (38,1%) нижче, ніж у нормальних трихроматів. Вперше виявлено однаковий рівень зниження біоелектричної активності зорової кори на хроматичні патерни 1о і 0о15' у протанопів і дейтеранопів за амплітудою хвилі P100 і N135 – до 8,5 мкВ, що на 3 мкВ (27%) нижче порівняно з нормальними трихроматами. Дослідження на аномальність (випробування А) на аномалоскопі виявили наступні особливості кольоровідмінності: порогові значення рівняння Реллея були однакові для всіх протаномалів і дорівнювали 22,9±0,57 відн. од. з коефіцієнтом аномальності 0,47±0,02 відн.од; також у всіх дейтераномалів значення рівняння Реллея були однаковими (51,7±0,58 відн.од.) з коефіцієнтом аномальності 2,9±0,14 відн. од., що свідчить про неможливість визначення ступеня аномальності за коефіцієнтом аномальності Реллея. Доповнено дані про диференційно-діагностичну значущість наступних 7 таблиць Рабкіна: чутливість даних за таблицею №7 у протанів на 12% вище (81,98%), ніж у дейтанів (69,95%); чутливість даних за таблицею №8 характерна для 50% протанопів і 4% дейтеранопів; таблиця №11 – з чутливістю протанів 44,6%, дейтанів 59,9%; таблиця №12 – у протанів залежно від ступеня аномальності чутливість зростає від 25% при легкому ступені та до 90% у протанопів, в той час як у дейтанів при важкому ступені вона дорівнює 32%; таблиця №13 диференційно-діагностична лише у дейтеранопів і аномалів типу А в 51,3%; таблиця №22 чутлива в 37% у протанів ступеня А, В і у випадках колірної сліпоти; таблиця №23 – однаково низько чутлива в 32,2 і 40,6% протанів і дейтанів. За таблицями Юстової зі співав. кольорослабкість червоного кольороприймача легкого та середнього ступенів визначається у 31% протаномалів типу С, у 85,6% протаномалів типу В та у 70,3% протаномалів типу А; кольорослабкість середнього та тяжкого ступенів – у протанопів в 100% випадків. Кольорослабкість зеленовідчуваючого приймача легкого ступеня наявна у дейтераномалів типу С в 19,6%; легкого та середнього ступенів – у дейтераномалів типу В в 55,5%; всіх ступенів – у дейтераномалів типу А в 85,3% випадків; у дейтеранопів показники кольорослабкості різного ступеня досягають 100%, з них важкого ступеня – 51,9%. Запропоновано новий алгоритм дослідження кольоровідчуття, заснований на послідовній інтерпретації даних дослідження на аномалоскопі, читання таблиць Рабкіна, визначення кольорослабкості за пороговими таблицями Юстової зі співав. і аналізу показників біоелектричної активності зорової кори у протанопів і дейтеранопів. Впровадження в практику. Основні положення дисертаційної роботи впроваджені у відділі функціонально-діагностичних досліджень і у відділі розладу бінокулярного зору ДУ «Інститут ОХ і ТТ ім. В. П. Філатова НАМН України». Сфера застосування: медицина, офтальмологія
