Воронкова А. І. Мода в політичному процесі України: політико-технологічний вимір

Об’єкт – мода як соціально-політичний феномен. Мета – з позиції політико-технологічного виміру розглянути особливості функціонування моди в політичному процесі України. Методи – системний, соціологічний, статистичний. Теоретичні і практичні результати – політико-технологічна концептуалізація моди в політичному процесі України. Новизна – запропоновано авторський варіант механізму розвитку моди в політичному процесі, який презентований схемою «традиція – мода – культура»; сформовано робочу модель політичних практик, яка відтворює основні напрями і специфіку впливу моди на процес політичної соціалізації та електоральний процес; уточнено аргументи щодо евристичного потенціалу концепту «мода» у напрямі вдосконалення рівня інтерпретації проблемного поля політичного процесу; уточнено твердження стосовно природи та причин виникнення протестних рухів у сучасному суспільстві, що полягають в урахуванні особливостей їх взаємодії з модними тенденціями; набув подальшого розвитку розгляд моди як феномену соціально-політичної реальності, що має системний характер, відображає певне ставлення індивідів і груп до зовнішніх форм культури та проявляється через динамічний варіант стандартизованої масової поведінки, яка виникає у всіх підсистемах суспільного життя та за визначальний момент у своєму розвитку має боротьбу двох зустрічних системних тенденцій – закріплення існуючої в суспільстві ієрархії відносин та зміна сформованих в соціумі структурних і статусних позицій; набули подальшого розвитку провідні напрями та засоби впливу модних тенденцій на конструювання позитивного іміджу політичного лідера / групи. Ступінь упровадження – розробка конкретних рекомендацій щодо аналізу впливу моди на політичний процес в Україні. Сфера використання – владні структури; політичні партії; громадські організації; аналітична та навчальна діяльність.