Об’єкт – стресостійкість особистості старшокласника; мета – визначити психологічні особливості та умови розвитку стресостійкості учнів старших класів загальноосвітніх шкіл-інтернатів; методи – теоретичні (аналіз, систематизація та узагальнення), емпіричні (експериментальні та психодіагностичні методи), математико-статистичні методи обробки даних; новизна – уперше визначено структуру стресостійкості учнів старших класів шкіл-інтернатів, базові компоненти якої розкривають зворотній зв'язок фрустрованості із задоволеністю життям, собою, життєстійкістю, оптимізмом, а також поєднання високого тонусу та працездатності на тлі високої стійкості до стресу, оптимізму та активності у подоланні стресорів, негативну роль тривожності в опорі стресу і низку ресурсів емоційної саморегуляції у стресі; уперше визначено, що саморегуляція навчальної діяльності позитивно позначається на розвитку стресостійкості учнів старших класів шкіл-інтернатів; розширено уявлення про стресостійкість як комплексну характеристику особистості, що ґрунтується на вроджених і набутих психофізіологічних якостях, функціонує у єдності особистісного та поведінкового компонентів і виражається у здатності витримувати психологічні навантаження, керувати емоціями, успішно здійснювати життєдіяльність; розширено уявлення про особистість учня школи-інтернату, яка характеризується зниженням рівня здатностей та якостей стресостійкості; розширено уявлення про психологічні особливості стресостійкості старшокласників шкіл-інтернатів, які виявляються у зв’язку її базових компонентів із соціально-психологічними (адаптивність, дія стрес-факторів) та особистісними (тривожність, копінги, захисні механізми, ірраціональні установки та базисні переконання) ресурсами; дістали подальшого розвитку засоби психологічного супроводу розвитку стресостійкості учнів старших класів шкіл-інтернатів з урахуванням формування у них здатностей до саморегуляції поведінки та навчальної діяльності; результати – розроблено й апробовано програму з формування стресостійкості особистості старшокласників. Результати можуть бути використані в процесі професійної підготовки та підвищення професійного рівня практичних психологів при викладанні навчальних курсів «Вікова психологія», «Педагогічна психологія», «Психокорекція», «Основи психотерапії». Результати дисертаційного дослідження впроваджені у навчально-виховний процес комунальних загальноосвітніх закладів інтернатного типу; галузь – психологія.
