Штомпель О. І. Пошук регуляторів росту рослин серед похідних п’яти- та шестичленних азагетероциклів

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U004883

Здобувач

Спеціальність

  • 02.00.10 - Біоорганічна хімія

14-11-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.220.01

Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії ім. В.П. Кухаря Національної академії наук України

Анотація

Вперше досліджено вплив синтетичних низькомолекулярних гетероциклічних сполук похідних піримідину, пiразоло[3,4 d][1,2,3]триазин-4-ону, ізофлавоноїдів, [1,3]оксазоло[5,4-d]піримідину, N сульфонілзаміщених 1,3-оксазолу на ріст та розвиток рослин протягом періоду їх вегетації та підібрано оптимальні фізіологічно активні концентрації синтетичних сполук. Показано стимулюючий вплив конденсованих похідних піримідинів на збільшення морфометричних та біохімічних показників рослин кукурудзи, томату, гороху, ріпаку, огірку, льону, пшениці та сої, вирощених у водних середовищах із додаванням синтетичних сполук у концентраціях 10-8 – 10-9М, порівняно з аналогічними показниками рослин, вирощених у водних середовищах із додаванням фітогормонів, застосованих в аналогічних концентраціях. Встановлено, залежність структура-активність для похідних піримідо[1,6-a]піримідину та дигідроімідазо[1,2-с]піримідину та показано, що заміна фенілсульфонільного замісника у 8 (9) положенню на метилсульфонільний значно підвищує виявлення сполукою рістрегулюючої активності, така ж закономірність спостерігається при введенні аліфатичних груп замість ароматичних по атому азоту піримідинового циклу. Показано, що серед конденсованих похідних імідазо[1,2-a]піримідину, дигідроімідазо[1,2-с]піримідину та піримідо[1,6-a]піримідину найвищу активність проявляє клас дигідроімідазо[1,2-с]піримідину, яка виражалась як у підвищенні морфометричних параметрів рослин, так і покращенні біохімічних показників. За допомогою специфічних біотестів на ауксинову та цитокінінову активність показано особливості впливу тестованих сполук, виявлено їх високу подібну фітогормонам стимулюючу активність. Вперше показано закономірності взаємозв’язку між особливостями хімічної структури та рістрегулюючої активності сполук, похідних [1,3]оксазоло[5,4-d]піримідину, N сульфонілзаміщених 1,3-оксазолу, що є важливим фактором для подальшого пошуку та розробки нових біологічно активних синтетичних сполук серед похідних цих класів. Сфера використання – біоорганічна хімія.

Файли

Схожі дисертації