Радзієвський В. А. Мала проза Леоніда Мосендза і дискурс вісниківського неоромантизму.

У дисертації вперше здійснено системний аналіз новелістики Л. Мосендза як складової вісниківського дискурсу. Досліджено історію критичного й наукового осмислення новелістики Л. Мосендза. Інтерпретацію текстів подано відповідно до констант націоналістичної ідеології, вісниківського світогляду, в основі яких ‒ філософія сильної людини, захоплення історією рідного народу, культурна орієнтація на Захід, аскетизм і саможертовність в ім’я національної незалежності. Поглиблено розуміння природи і художньої ролі ідеологічного стрижня в українській емігрантській прозі міжвоєнної доби. Охарактеризовано поетологічні особливості вісниківської новели і відповідність творів Л. Мосендза традиційним вісниківським канонам. Досліджено художню антропологію новел, схарактеризовано їхні жанрово-композиційні особливості, обґрунтовано естетичні принципи розгортання сюжету. Проаналізовано лексичні та граматичні засоби творення образності в новелах письменника як виразні ознаки авторського ідіолекту. У дисертації конкретизовано місце творів малих епічних форм у літературному доробку митця зокрема та в українській літературі міжвоєнної доби загалом.