Об’єкт дослідження – переживання, як діяльність яка реалізується зовнішніми, і внутрішніми діями Предмет дослідження – особливості переживання нестабільних етапів життя в залежності від власної одиниці часу Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні особливості переживання нормативного кризового етапу життя в залежності від власної одиниці часу індивіда. Методи дослідження. Для розв’язання поставлених задач було використано наступний комплекс методів: теоретичні: теоретико-методологічний аналіз психологічних першоджерел з досліджуваної проблеми, узагальнення та порівняння теоретичних даних, класифікація та систематизація матеріалу;- методи психологічної діагностики та методи математичної обробки даних (описова статистика, регресійний, факторний аналізи, t-критерій порівняння середніх значень, критерій U-критерий Манна-Вітни). Розрахунки виконувалися з використанням пакету прикладних комп'ютерних програм універсальної обробки табличних даних Microsoft Excel XP і пакету статистичного аналізу SPSS for Windows v 20.0,). Метод психологічної діагностики містив: експериментальний метод хронометричної проби Б. Й. Цуканова, психодіагностичні методики: методика «Тест шкільної тривожності Філіпса», методика агресивних і ворожих станів А.Баса-А.Дарки, методика дослідження тривожності Ч. Спілбергера в адаптації Ю.Л. Ханіна, методика акцентуацій характеру Г. Шмішека, методика метод колірних виборів МЦВ - модифікований восьмикольоровий тест М. Люшера (в адаптації Л. М. Собчик), методика «Психогеометричний тип особистості» (С.Деленгер). Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що вперше: встановлено індивідуальні межи підліткової кризи для підлітків з урахуванням особливостей перебігу «внутрішнього» годинника; констатовано, що внутрішні та зовнішні прояви агресії досягають максимуму або певної порогової точки в зоні сингулярності (2С), що свідчить про відхилення від стану рівноваги; продемонстровано особливість поводження меланхолоїдів на спаді кризового процесу, що розглядається як пошук нових соціальних позицій, нового досвіду і переживань; доповнено й уточнено уявлення, що частина переживань підлітків обумовлені агресивними проявами інтер- або інтраперсональної спрямованості і що існування різних видів і рівнів агресії можуть як підтримувати рівноважність системи, так і приводити її у нерівноважний стан; рівень когнітивних потенцій, рiвні cитуативної та оcобиcтicної тривожніcті, самооцінки, типи акцентуацій характеру є постійними на різних етапах кризового процесу; підлітки приховують форми тривожності, невпевненість, песимістичність, власне перенапруження і нерішучість в стресовій ситуації; уявлення про послаблення інтеграційної ролі самосвідомості на етапах спаду і зоні фазової сингулярності; поведінка підлітків в 1¾ С має характер компенсації та в них не встановлена потреба у майбутньому і надії, що є руйнівним для особистості. Практичне значення дисертації полягає в тому, що результати дослідження впроваджено у навчальний процес підготовки студентів зі спеціальності «Психологія» ОНУ імені І.І.Мечникова
