Михайлов М. Б. Нетипові (допоміжні) форми безпосередньої демократії: теорія та конституційно-правове регулювання

Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері реалізації конституційного права громадян на безпосереднє здійснення публічної влади. Предметом дослідження є нетипові (допоміжні) форми безпосередньої демократії: теорія та конституційно-правове регулювання. За підсумками проведеного дослідження було отримано наступні конкретні результати, що містять наукову новизну, зокрема: вперше:- запропоновано та обґрунтовано поділ форм безпосередньої демократії, в основу якого покладено комплексний критерій, що включає історичне підґрунтя, значимість для ефективного народного волевиявлення, поширеність у практиці, типовість для конкретної правової системи та ступінь законодавчої урегульованості, на типові (основні) форми, що характерні для правових систем більшості демократичних держав світу, є основними виразниками волі народу та мають високий рівень правового урегулювання, та нетипові (допоміжні) форми безпосередньої демократії, що, враховуючи особливості різних правових систем, не є типовими засобами реалізації народом належної йому влади та виконують при цьому більшою мірою допоміжну роль у його безпосередньому владному волевиявленні; удосконалено:- поняття безпосередньої демократії, зокрема як соціальної системи, форми якої виступають засобами комунікативного зв’язку між суспільством та владою; отримали подальший розвиток:- здобутки іноземних науковців щодо сутності та можливостей блокчейн-технологій у забезпеченні безпосередньої та інтерактивної участі громадян у владних правовідносинах, а також моніторингової демократії, реалізація якої актуалізувалася завдяки механізмам прямої електронної демократії.