Дрогомирецька М. М. Генетично-функціональні аспекти поетики («Повістки і ескізи з українського життя» Агатангела Кримського).

Дисертацію присвячено вивченню взаємодії генетичних та функціональних аспектів поетики літературного твору на матеріалі прозової збірки Агатангела Кримського «Повістки і ескізи з українського життя» (1895). У роботі вперше в українському літературознавстві висвітлено інтертекстуальне співвідношення внутрішньої організації художнього твору з його генезою та функціонуванням. На цій концептуальній основі вироблено теоретичну модель поетики літературного твору як динамічної структури, у якій творчо трансформовані генетичні претексти володіють проспективним потенціалом – здатні породжувати різнорідні посттексти і функціонувати суголосно з тематичним, жанровим і стильовим архітекстом. Згідно з цією моделлю, художня структура не тільки зберігає сліди походження матеріалу, з якого її сконструйовано, а й трансформує матеріал в єдине ціле, створюючи мережу кодів для свого прочитання і таким чином впливаючи на майбутню свою рецепцію. З’ясовано, що творче новаторство та естетична впливовість образної структури забезпечуються трансформацією претекстів, здійсненою в художніх формах пародії, іронії, парадоксу, за допомогою експериментального поміщення претексту в новий контекст, стилізації твору за певним традиційним претекстом тощо. Вивчення дебютної збірки А. Кримського, яка постала на межі двох літературних епох, дало змогу простежити, як взаємодіють різнорідні генетичні складники традиції в інтертекстуальній структурі літературного твору, актуалізуючи його здатність естетично функціонувати в літературному процесі.