Галінська І. В. Оптимізація діагностики та лікування атрофій зорового нерва

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U005451

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.18 - Очні хвороби

12-12-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.05

Національна медична академія післядипломної освіти імені П. Л. Шупика

Анотація

Дисертація присвячена проблемі підвищення ефективності діагностики і лікування атрофії зорового нерва шляхом визначення діагностичної та прогностичної значимості функціональних та морфометричних показників диску зорового нерва та сітківки, а також шляхом вдосконалення схеми медикаментозної терапії. Розроблено і впроваджено в практику удосконалений метод діагностики ступеня ЧАЗН, за допомогою якого при розподілі хворих га ЧАЗН за ступенем встановлено, що незалежно від ступеня атрофії, в 48,6% спостерігається значне ураження волокон папіломакулярного пучка, та низька гострота зору, в 29,8% гострота зору залишається високою. Розроблено і впроваджено в практику новий спосіб визначення структурних елементів на очному дні, що полягав у визначенні абсолютної площі Scm у см2 за такою формулою, що дозволяв більш точно діагностувати захворювання зорового нерва за рахунок визначення розмірів деколорації диску зорового нерва, скорочував час обробки та аналізу зображення очного дна, та ефективно контролював в динаміці зміни на очному дні. Вдосконалено і впроваджено в практику метод лікування хворих на ЧАЗН різної етіології, що полягав в призначені мембраностабілізаторів, вазодилятаторів, парасимпатомиметиків, протинабрякових та антиоксидантних препаратів, що дозволило підвищити показник гостроти зору на 39±16% (p<0,05) через 1 та 6 місяців після лікування, підвищити показник сумарних границь поля зору на 29±5% (p<0,05) через 1 та 6 місяців після лікування, знизити показник модифікованого ПЕЧФ на 20±5% (p<0,05) через 1 місяць, і на 19±5% (p<0,05) через 6 місяців після лікування, а також відмічали тенденцію до підвищення на 7±2% (p>0,05) показника центрального порогу світлочутливості через 1 та 6 місяців після лікування, тенденцію до підвищення показника периферичного порогу світлочутливості на 8±1% (p>0,05) і 7±1% (p>0,05) через 1 і 6 місяців відповідно.

Файли

Схожі дисертації

0423U100189

Хомякова Олена Вікторівна

ЕФЕКТИВНІСТЬ БЛОКЕКСЦИЗІЇ У ХВОРИХ НА МЕЛАНОМУ ІРИДОЦИЛІАРНОЇ І ЦИЛІОХОРІОІДАЛЬНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ МЕТОДОМ РАДІОХВИЛЬОВОЇ ХІРУРГІЇ І КОМБІНАЦІЇ ЇЇ З ПОПЕРЕДНЬОЮ БРАХІТЕРАПІЄЮ РЕДУКОВАНИМИ ДОЗАМИ

0422U100001

Духаєр Шакір ...

Ефективність пупілографії для оцінки стану балансу вегетативної іннервації і вибору методу лікування порушень акомодації у дітей

0421U101689

Мухіна Ганна Юріївна

Оптимізація діагностики рефракційної амбліопії у хворих з вродженою міопією

0421U101690

Цуканова Інна Веніамінівна

Ефективність модифікованої методики транспупілярної термотерапії в лікуванні меланоми хоріоідеї стадії Т1N0M0

0421U101688

Назаретян Рудольф Едуардович

Значення температури іригаційної рідини в оптимізації трансциліарної вітректомії у хворих з вітреоретинальною патологією (експериментальне і клінічне дослідження)