Шаріпов Р. Р. Порушення кардіогемодинаміки при фокальній ішемії–реперфузії головного мозку та їх корекція

Дисертація присвячена вивченню порушень кардіогемодинаміки в умовах фокальної ішемії-реперфузії головного мозку, що відбувається при патогенезі ішемічного інсульту, як цереброкардіальний синдром. В роботі моделювали фокальну церебральну ішемію-реперфузію за допомогою 60-хвилинної оклюзії середньої мозкової артерії у щурів. Були виявлені порушення систолічної та діастолічної функції серця як під час ішемії, так і під час реперфузії. У тварин під час ішемії знижувалися показники насосної та скоротливої функції лівого шлуночка, порушувалися процеси релаксації міокарда. Подібні зміни спостерігалися і під час реперфузії, особливо в ранній період – до 30 хв. Через 24 год виявлено часткове відновлення показників та навіть зростання УО та ХО. Були запропоновані шляхи корекції. Введення тваринам комбінації сполук DL-пропаргілгліцину та L-цистеїну збільшувало виживання тварин через 24 год після фокальної ішемії-реперфузії ГМ; сприяло збереженню показників насосної функції серця; попереджувало порушення діастолічної функції серця, поліпшувалися процеси релаксації лівого шлуночка. Після попереднього введення вище вказаних сполук у серці зменшувалися прояви окисно-нітрозативного стресу, індукованого фокальною церебральною ішемією з подальшою реперфузією ГМ. У тварин, які отримували екдистерон протягом 18 діб до моделюваня фокальної ішемії-реперфузії ГМ, прояви оксидативного та нітрозативного стресів у мітохондріях серця значно зменшувалися. Отримані результати можуть бути використані для попередження та корекції порушень кардіогемодинаміки, які виникають при ішемічному інсульті у пацієнтів та реперфузійному пошкодженні ГМ, як ускладнення тромболізису – одного з сучасних методів лікування цієї патології.