Мельник А. М. Повсякденне життя робітників підприємств чорної металургії України (1950–1960-ті рр.)

Об’єкт: повсякденне життя робітників України; мета: комплексне вивчення повсякденного життя робітників підприємств чорної металургії України протягом 1950–1960-х рр.; методи: загальнонаукові (аналіз і синтез, індукція та дедукція), спеціально-історичні (історико-генетичний, проблемно-хронологічний, історико-порівняльний, історико-системний, історико-динамічний, усної історії), міждисциплінарні (контент-аналіз, статистично-аналітичний); у роботі використано антропологічний, мікроісторичний, комплексний, системний, ціннісний та міждисциплінарний підходи. Наукова новизна дослідження визначається предметом дослідження, адже вперше в українській історіографії повсякденному життю робітників підприємств чорної металургії у 1950–1960-х рр. присвячена окрема робота, та полягає в комплексному й міждисциплінарному характері праці. Уперше: проаналізовано повсякденні практики робітників підприємств чорної металургії в перші повоєнні десятиліття; охарактеризовано структуру сімейного бюджету металургів; визначено можливості сімейного бюджету задовольняти потреби першої необхідності; з’ясовано рівень і якість життя робітників чорної металургії; до наукового обігу введено матеріали з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України; Центрального державного архіву громадських об’єднань України; Центрального державного кінофотофоноархіву України ім. Г. С Пшеничного, Держархівів Дніпропетровської та Запорізької областей, Музею історії комбінату ім. Ілліча (м. Маріуполь). Уточнено: форми порушення трудової дисципліни й проблеми кадрів на підприємствах чорної металургії; житлові умови металургів; можливості соціально-побутової і соціально-культурної інфраструктури задовольняти потреби робітників. Набуло подальшого розвитку: дослідження виробничих умов на підприємствах чорної металургії; місце релігії у повсякденні металургів; форми культурного відпочинку як складова життя робітників підприємств чорної металургії. Практичне значення дослідження визначається можливістю використання його матеріалів, положень та висновків при написанні монографій та узагальнюючих праць з близьких і дотичних тем, викладанні курсу історії України, підготовці спецкурсів, поглибленого вивчення історії повсякденного життя населення України, створенні навчальних і методичних посібників. Окремі положення дисертації можуть бути включені в систему підвищення кваліфікації вчителів та викладачів історії з метою привернення уваги до ролі пересічної людини в історії. Матеріали дослідження також можуть бути враховані при формуванні державної соціальної політики в промислових регіонах країни.