Безрук В. М. Розвиток комунікативної компетентності державних службовців

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0419U005621

Здобувач

Спеціальність

  • 25.00.01 - Теорія і історія державного управління

23-12-2019

Спеціалізована вчена рада

Д 26.891.02

Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.01 – теорія та історія державного управління. – Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України. Київ, 2019. У дисертаційній роботі здійснено аналіз, ідентифіковано основні фактори, які впливають на зміну компетентнісної структури професійної діяльності державних службовців і відповідно до яких має запроваджуватись методика вдосконалення комунікативної компетентності, розвитку комунікативної компетентності державних службовців; запропоновано розмежування комунікативної компетентності та комунікативної компетенції. Розкрито комунікативні знання як структурну складову комунікативної культури державних службовців, які забезпечують формування комунікативних цінностей, на основі цього показано, що комунікативна культура, методологічно синтезуючи різні комунікативні виміри та форми професійної діяльності державних службовців, визначає відповідний рівень їх комунікативної компетентності й професіоналізму, що дозволяє сформувати ефективний комунікативний простір. Удосконалено ідентифікацію компонентів комунікативної культури державних службовців і на цій основі показано, що компоненти детерміновано взаємопов’язані між собою і забезпечують формування цілісної, динамічної структури комунікативної культури, яка надає державному службовцеві можливість здійснити ефективний вибір певних комунікативних цінностей, що забезпечують набуття ним відповідних знань і вмінь спілкування й визначають стиль діяльності. Запропоновано методику вдосконалення комунікативної компетентності, що характеризує саморозвиток та самовдосконалення людини у процесі комунікативної діяльності на основі власних комунікативних прийомів, виходячи з чого висококомпетентнісний державний службовець має володіти високим рівнем діагностики своєї комунікативної компетентності, яка включає її самоаналіз та самодіагностику. Систематизовано основні методичні прийоми вдосконалення комунікативної компетентності державних службовців. Ключові слова: комунікативна компетентність, комунікативна компетенція, компетентнісна структура професійної діяльності державних службовців, удосконалення комунікативної компетентності, комунікативні процеси, комунікативні знання, комунікативні цінності, комунікативна культура, комунікативний простір, комунікативна толерантність, комунікативна взаємодія, комунікативний стиль, комунікативний розвиток.

Файли

Схожі дисертації