Щурук Н. В. Маркери інфікування та корекція порушень біоценозу піхви при лікуванні загрози невиношування вагітності

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U000100

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.01 - Акушерство та гінекологія

03-07-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 26.613.02

Анотація

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення актуального наукового завдання сучасних акушерства та гінекології - покращення акушерських та перинатальних наслідків у вагітних із загрозою невиношування та порушеннями стану мікробіоти піхви шляхом розробки та впровадження диференційованих преконцепційних діагностичних і лікувально-профілактичних заходів на основі оцінки факторів ризику, вивчення стану мікробіоти піхви, цитокінового профілю та маркерів інфікування. У вагітних із дисбіозами піхви частота спонтанних викиднів до 22 тижнів складає 7,3 %, передчасних пологів - 24,1 %, ризик репродуктивних втрат зумовлюють хронічний ендометрит, фонові захворювання шийки матки, неспецифічний вагініт, бактеріальний вагіноз, запальні захворюваннями нижнього (ВР=5,69) і верхнього (ВР=3,72) відділів генітального тракту. При загрозі невиношування діагностуються змішаний вагініт (37,5%), бактеріальний вагіноз (28,1%), аеробний вагініт (21,8%), цитолітичний вагіноз (12,5%). Чинниками ризику порушень мікробіоти піхви є синдром подразненого кишечнику (ВШ=5,056), залізодефіцитна анемія (ВШ=3,546). У вагітних з дисбіозом піхви спостерігається дисбаланс про- і протизапальних цитокінів; зростання рівня IgM і зниження Ig А у крові; зниження рівня ?-ХГЛ на 25,8% (ВР втрати вагітності 3,529) та плацентарного лактогену на 28,9 %. Преконцепційні лікувально-профілактичні заходи дозволяють досягти нормоценозу піхви у 92,7 % пацієнток, нормалізації балансу про- та протизапальних цитокінів, зниження загрози переривання вагітності у 2,5 і самовільних викиднів у 2,3 рази, передчасного розриву плодових оболонок у 2,75 рази, передчасних пологів у 4,1 рази, доношування вагітності до 39-40 тижнів у 97,1 % при зниженні частоти дистресу плода у 3,6 рази, травм м'яких родових шляхів у 2,5 рази, оперативного розродження у 2,5 рази.

Схожі дисертації