Дем'яненко А. С. Прогнозування та обґрунтування клінічних варіантів перебігу важких форм прееклампсії

Дисертаційну роботу присвячено вивченню патофізіологічних змін, що відбуваються в першому триместрі вагітності залежно від наявності блювання та їх подальшої реалізації в динаміці вагітності, зокрема - їх значенню в розвитку різних патогенетичних варіантів тяжкої прееклампсії. Показано, що попри неминучі втрати електролітів з блюванням, жінки, що мають це ускладнення першого триместру, не виявляють відмінностей в концентрації основних іонів від жінок з неускладненим перебігом вагітності. Шляхом підрахунків за біохімічними формулами продемонстровано необхідність зниження вмісту іонів натрію в динаміці вагітності, що є проявом фізіологічної гемодилюції. Саме таку закономірність виявлено в процесі проспективного спостереження за жінками з блюванням першого триместру. Натомість жінки з неускладненим перебігом першого триместру частіше демонструють зростання концентрації натрію до 20-22 тижня вагітності. Подібну динаміку продемонстровано і для показника гематокриту, тобто у жінок, що не мали скарг на блювання в перші місяці вагітності більш поширеною є тенденція до неповноцінної гемодилюції. В якості маркера подальшого перебігу вагітності застосовано визначення циркуляції антитіл до фосфоліпідів різних класів. Так, продемонстровано, що в першому триместрі частота виявлення антитіл до одного або кількох класів фосфоліпідів не перевищує загальнопопуляційну, проте при повторному їх визначенні ця частота значно зростає у жінок з неускладненим перебігом першого триместру, у жінок, що скаржились на блювання - залишається на попередньому рівні. Частота розвитку прееклампсії була однаковою серед пацієнток обох груп дослідження, проте для вагітних з неускладненим перебігом першого триместру властивими були більш ранній розвиток ускладнення, та більша частота біохімічних його проявів - гіперферментемії, тромбоцитопенії та гіпербілірубінемії.