Об'єкт дослідження: процес трансформації світового ринку праці в умовах діджиталізації; мета дослідження: розвиток теоретико-методологічних засад дослідження трансформації світового ринку праці та розробка науково-практичних рекомендацій щодо оцінки рівня діджиталізації національних ринків праці, а також ефективної інтеграції українського ринку праці до процесу діджиталізації глобальної економіки; методи дослідження та апаратура: історико-логічний метод, метод наукової абстракції, аналізу й синтезу, системного узагальнення, системно-структурний метод, компаративний метод, статистичний аналіз, прогнозування, метод математичного моделювання, багатофакторний регресійний аналіз, анкетування; теоретичні і практичні результати: розроблено методологічний підхід до оцінки рівня діджиталізації світового ринку праці та ринків праці країн, групованих за рівнем ВНД на душу населення на основі інтегрованого показника – Індексу діджиталізації ринку праці; удосконалено методологію дослідження глобальної цифрової екосистеми суспільства, що ґрунтується на з’ясуванні сутності та взаємозв’язку таких процесів як технологізація, діджиталізація та глобалізація; запропоновано концепт суспільних екосистем, особливістю якого є застосування його принципів до формування моделі діджиталізованої макроекосистеми ринку праці, яка є частиною цифрових екосистем мета- та мегарівнів, утворена з підсистем (екосистем роботодавців і працівників), характеризується наявністю та синергією цифрового науково-освітнього та технологічного просторів, передбачає створення діджиталізованого ринку праці, регулюється урядом і органами влади, координується ними, а також неурядовими організаціями; уточнено класифікацію нових форм організації праці, особливістю якої є урахування умов діджиталізації економіки та світового ринку праці, що дозволило виявити специфіку ознак трансформації класичних елементів організації трудових відносин, а також обґрунтувати теоретичні засади визначення організаційно-правових способів та умов використання інтелектуальної праці в період розвитку постіндустріальних відносин; розроблено методологію визначення міри сформованості діджиталізованого ринку праці, яку вирізняє серед наявних застосування до аналізу уніфікованої для різних груп країн багатофакторної регресійної моделі; запропоновано визначення ролі інтелектуалізації суспільної діяльності у забезпеченні цивілізаційного прогресу; особливість наукових засад дослідження полягає в одночасному застосуванні цього критерію для синхронізованої оцінки секторальних змін світової економіки та структурних трансформацій ринку праці, що дозволило визначити міру відповідності наявних зрушень ступеню розвитку постіндустріальних відносин у різних країнах; обґрунтовано підхід до визначення ролі діджиталізації економіки у вирішенні проблем глобалізованого ринку праці; особливість підходу зумовлює положення про безробітне суспільство, утворення якого оцінюється як небажане для людства явище – у перспективі ймовірнісне та загальне за масштабом, а за фактичним проявом у теперішньому інтервалі часу – як таке, що охоплює лише певний сегмент соціуму; це дозволило ідентифікувати безробітне суспільство як феномен, який за змістом корелює з наявністю в соціумі глобальної проблеми, а його сегментарний прояв – як такий, що корелює з наявністю глобального виклику, й обґрунтувати здатність суспільства запобігти трансформації глобального виклику у глобальну проблему на основі можливостей цифрової економіки; ступінь упровадження: розробки впроваджені в практичну діяльність Департаменту організаційно-кооперативної політики та з корпоративних комунікацій Всеукраїнської центральної спілки споживчих товариств (Укркоопспілки), Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської обласної державної адміністрації, Агенції регіонального розвитку Полтавської області, Управління економічних питань Виконавчого комітету Полтавської міської ради, у навчальний процес ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»; сфера використання: удосконалення механізмів трансформації світового ринку праці в умовах діджиталізації економіки.
