Севатьянів У. П. Віртуальна реальність як чинник трансформації форм релігійності сучасної людини

У дисертації здійснено комплексний філософсько-релігієзнавчий аналіз концепту «віртуальне» та простежено його перетворення в оксюморон «віртуальна реальність», запропоновано авторське визначення віртуальної реальності. Встановлено, що важливими формотворчими елементами новітнього віртуального простору є преса, радіо, телебачення та нові медіа. Досліджено, що формування людської духовності, а відтак – релігійності залежить від зовнішнього світу, а це дає підстави враховувати вагомість впливу віртуальної реальності на формування компонентів людської свідомості. Представлено концепт «віртуалізована релігійність» для означення сакралізованого сегмента віртуального простору та обґрунтовано цей концепт у контексті постмодерністської релігійності. Досліджено нові форми релігійності, а саме: кіберрелігії, віртуальні церкви, онлайн-богослужіння, кіберритуали, віртуальні паломництва, онлайн-молитви тощо. Доведено, що така форма девіантної поведінки в мережі, як тролінг релігії є не тільки однією з форм соціальної агресії, а й відповіддю суспільства на негативні явища у діяльності релігійних інституцій. Розглянуто ставлення українських християнських церков до цифрових технологій сучасності, зокрема інтернету. Визначено, що здебільшого українські християнські церкви розглядають інтернет як додаткову, але важливу площину для інформатизації, комунікації зі своїми адептами та духовного просвітництва. Подано застереження і рекомендації щодо небезпек та впливу віртуальної реальності на інститут релігії, людину, релігійне життя.