Гільбурт А. М. Конституційно-правові засади політичної системи України

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, пов’язані з конституційно-правовим регулюванням політичної системи України. Предметом дослідження є конституційно-правові засади політичної системи України. Уперше: - прослідковано еволюцію конституційно-правового регулювання політичних відносин; розкрито зміст та особливості кожного з етапів цієї еволюції, обґрунтовано їх кореляцію з чотирма історичними «поколіннями» конституцій за змістом та хронологічними межами;- розкрито «політичний вимір» сучасної конституції; до його елементів віднесено: політичні засади конституційного ладу; конституційно-правовий статус громадянин та їхніх спільнот у політичній системі; конституційну форму держави; конституційну форму місцевого самоврядування; конституційну форму громадянського суспільства; удосконалено: - наукові погляди на взаємодію політичної та правової систем суспільства; обґрунтовано висновок про провідну роль конституційного права у такій взаємодії;- доктрину конституційно-правових засад політичної системи; обґрунтовано думку про те, що концентрованим вираженням цих засад є конституційна формула держави, в якій відображаються її основні політико-правові характеристики;- наукові погляди на систему конституційно-правових принципів політичної системи України; пропонується доповнити її принципами світськості (відокремлення від церкви) та динамізму (прогресивної змінюваності) політичної системи, а також рольової автономії її суб’єктів; набули подальшого розвитку: - теоретичні положення про співвідношення і взаємодію між політичною та правовою системами суспільства; виокремлено три основні аспекти такої взаємодії; обґрунтовано, що елементи правової системи (зокрема, правові норми та цінності, що в них відображені) можуть слугувати метою політичної діяльності, реалізовуватись через політичну діяльність або визначати порядок і межі політичної діяльності; - вчення про фундаментальні політико-правові відносини як предмет конституційного права; обґрунтовано, що тенденція до розширення предмета конституційно-правового регулювання зумовлена розширенням спектру державної політики, збільшенням тих питань суспільного життя, за якими визнається конституційна значущість.