Палагицька Г. С. Принцип загального виборчого права у вітчизняному конституціоналізмі

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що складаються у процесі реалізації загального виборчого права в Україні. Предметом дослідження є принцип загального виборчого права. Вперше: - доведено, що для встановлення правової природи принципу загального виборчого права визначальним є саме критерій «загальності»., який опосередковується через статуси виборця і кандидата на виборну посаду, шляхом встановлення тих чи інших виборчих цензів; - констатована відсутність прямої залежності пасивного виборчого права від права голосу, наслідком чого є висновок про неспівмірність критерію загальності при визначенні співвідношення кола носіїв пасивного виборчого права з колом носіїв права голосу; удосконалено: - періодизацію процесу модернізації інституту виборності, запропоновану І.М. Панкевичем, і на її основі виокремлені 6 основних етапів еволюції загального виборчого права на історично українських землях: - наукові погляди на систему гарантій загального виборчого права; запропоновано класифікувати їх на регуляторні (ті, що забезпечують правомірну реалізацію даного принципу) та захисні (ті, що його охороняють), а також доповнити цю систему інформаційними гарантіями; - механізм реалізації принципу загального виборчого права в Україні через впровадження у життя концепції «електронної держави»; - розуміння критерію дієздатності щодо загального виборчого права в частині обмежень за вадами психоінтелектуального характеру; отримали подальший розвиток: - теоретичні положення про принцип загального виборчого права, у тому числі й через визначення їх місця у системі засад виборчого права; - система уявлень про правову природу загального виборчого права.