Вербицький П. С. Соціально-комунікаційні особливості медійного контенту про поліцію

Об’єктом дослідження є медійний контент про поліцію. Мета дослідження полягає у здійсненні аналізу функціональних характеристик та визначенні стратегій комунікаційного успіху медійного контенту про поліцію. Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання: – схарактеризувати медійний контент про поліцію як чинник соціальних комунікацій; – виявити соціальні чинники медійного контенту про поліцію; – визначити емпіричну базу оцінки медійного контенту про поліцію; – виокремити конкретні комунікаційні стратегії для поліції та Департаменту комунікації Національної поліції МВС України і відповідних структур територіальних управлінь; – виокремити конкретні комунікаційні стратегії для мас-медіа у співпраці з поліцією та Департаментом комунікації Національної поліції МВС України і відповідними структурами територіальних управлінь. Методи дослідження ґрунтуються на поєднанні загальнонаукових методів вивчення специфіки аналізу соціально-комунікаційних явищ. Так, опрацювання джерельної бази обігу медійного контенту про поліцію ґрунтувалося на застосуванні аналітико-синтетичного методу, що дало змогу сформулювати принципи і методи відбору, аналізу та узагальнення теоретичного матеріалу дослідження. Застосування методу контент-аналізу дозволило визначити ключові характеристики змістового наповнення матеріалів мас-медіа про поліцію. Використання наукової сегрегації як методу визначення специфіки сегментації чітко означених контентів дозволило сформулювати ознаки медійного контенту про поліцію та запропонувати на їх основі класифікаційні схеми такого явища соціально-комунікаційної практики як «медійний контент про поліцію». Окремо слід зазначити наукові методи, які були застосовані автором для проведення першого етапу соціологічного дослідження «Ставлення студентів та курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ до висвітлення в ЗМІ поліційної проблематики» (матеріал підрозділу 3.2). Методологічна база соціологічного дослідження ґрунтувалась на таких наукових методах, як анкетування, аналіз, систематизація, а також на статистичному, описовому та графічному методах. Анкетування використовувалося з метою виявлення рівня зацікавлення студентами та курсантами Львівського державного університету внутрішніх справ інформацією, почерпнутою із мас-медіа щодо кримінальних подій в Україні, а також використання цієї інформації. Опрацювання отриманих результатів за кількісними параметрами проводилося за допомогою статистичного методу, а теоретичні узагальнення за відповідями респондентів ґрунтувалося на методах аналізу, синтезу та систематизації напрацьованого матеріалу. Теоретичне значення одержаних результатів полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних аспектів обігу медійного контенту про поліцію в науковій галузі 27 – соціальні комунікації. Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості використання матеріалів та висновків дисертації для розуміння та подальшого аналізу феномену медійного контенту про поліцію. Матеріали, висновки та рекомендації дисертації можуть доповнити зміст навчальних курсів з теорії журналістики, теорії соціальних комунікацій та інших навчальних дисциплін для студентів спеціальності 061 Журналістика галузі знань 06 Журналістика. Наукова новизна отриманих результатів зумовлена сучасними, новітніми можливостями процесу формування та функціонування медійного контенту про поліцію, підходами до аналізу проблеми обігу цього контенту в соціальних комунікаціях. При розв’язанні поставлених завдань у дисертації вперше в українському сегменті науки про соціальні комунікації: – схарактеризовано взаємодію мас-медіа з поліцією та адаптовано цю взаємодію до українських реалій; – проаналізовано актуальні теоретико-методологічні засади вивчення медійного контенту про поліцію; – виокремлено соціальні чинники медійного контенту про поліцію в Україні; – сформульовано стратегії комунікаційного успіху медійного контенту про поліцію; – проведено соціологічне дослідження «Ставлення студентів та курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ до висвітлення в ЗМІ поліційної проблематики» (перший етап); удосконалено: – особливості медійного контенту про поліцію; – поняття медійного контенту про поліцію як управління враженнями; – емпіричну базу оцінки медійного контенту про поліцію; набули подальшого розвитку: – теоретичні дослідження медійного контенту про поліцію.