Щепанський Б. Ф. Патофізіологічні механізми розвитку експериментальної бронхіальної астми при хронічному пародонтиті та корекція їх тіотриазоліном

Дисертаційна робота присвячена з’ясуванню особливостей порушень прооксидантної і антиоксидантної систем, імунного гомеостазу, стану ендогенної інтоксикації в легенях, тканинах пародонта і в крові при експериментальній бронхіальній астмі окремо та за умов формування пародонтиту до та після застосування тіотриазоліну. Встановлено порушення метаболічних і імунних процесів, які проявлялися активізацією прооксидантної системи (вмісту дієнових кон’югатів і малонового діальдегіду), рівня циркулюючих імунних комплексів і В-лімфоцитів, ендогенної інтоксикації на тлі пригнічення антиоксидантної системи – активності супероксиддисмутази, каталази, рівня церулоплазміну та вмісту Т-лімфоцитів у крові, легенях та тканинах пародонту особливо на 18-у і 25-у доби розвитку бронхіальної астми та пародонтиту. Доведено антиоксидантну і імунокоригуючу дію препарату тіотриазоліну на порушені метаболічні і імунні процеси за умов формування поєднаної патології – бронхіальної астми і експериментального пародонтиту.