Дисертація присвячена вивченю альгофлори водойм Київської височинної області. Складений конспект флори водоростей КВО нараховує 990 видів (1063 вн. такс.), які належать до 322 родів, 123 родин, 60 порядків, 19 класів та 10 відділів. Основу видового різноманіття водоростей формують Bacillariophyta, Chlorophyta, Euglenophyta та Cyanoprokaryota, які разом охоплюють 82,6 % виявленого видового складу альгофлори водойм. До спектру провідних 10 родин входять: Euglenaceae, Scenedesmaceae, Desmidiaceae, Phacaceae, Bacillariaceae, Cymbellaceae, Pinnulariaceae, Oocystaceae, Chlamydomonadaceae, Gomphonemataceae, загальна частка яких становить 37,7 %. Підвищені показники різноманіття родин Euglenaceae та Scenedesmaceae характеризують екологічний стан водойм та підвищений рівень їхньої трофності. Провідними родами виступають Trachelomonas, Navicula, Nitzschia, Cosmarium, Pinnularia, Gomphonema, Phacus, Desmodesmus, Euglena, Closterium, та охоплюють ~ 24 % видового складу і їх склад вирізняє цю альгофлору від регіонально близьких.
Альгофлора КВО охоплює третину видового складу українського Лісостепу (Середньодніпровської альгофлористичної підпровінції) та близько 25% альгофлори України.
За підсумками власних досліджень (2015 – 20 р.) ідентифіковано 638 видів (672 вн. такс.). Вперше для регіону досліджень наводиться 263 видів (285 вн. такс.), з них 5 – є новими для флори України, а 30 – рідкісними; 32 – вперше наводяться для лісостепової зони України, а 96 виявилися рідкісними для українського лісостепу. Показана значна созологічна цінність регіону дослідження: 4 види ̶ рідкісні для світової флори, два з них (Nitella confervacea (Bréb.) A.Braun ex Leonhard, Lychnothamnus barbatus (Meyen) Leonhard) ̶ запропоновані до включення до списку МСОП та нового видання ЧКУ. 2 види (Nitellopsis obtusa (N.A. Desvaux) J. Groves, Thorea hispida (Thore) Desvaux) ̶ занесені до ЧКУ (2009).
Біоіндикаційний аналіз засвідчує, що за рівнем видового різноманіття та комплексом індикаторних видів, досліджені водойми характеризуються помірним рівнем органічного забруднення, нейтральною і слабколужною реакцією середовища та належать до представників β — мезасапробної зони. Розподіл виявленого альгорізноманіття за типами водойм є нерівномірним та обумовлений відмінами гідрологічних, гідроекологічних та гідрохімічних умов. Так, найбільша кількість видів відзначена у лентичних водоймах − 733 види (764 вн. такс.) водоростей, а найменша кількість − 127 видів (131 вн. такс.) водоростей відзначена у групі заболочених водойм. Порівняльний флористичний аналіз альгофлор показав, що найбільша подібність видового складу, таксономічної структури на рівні родин та порядків прослідковується між альгофлорою Київської височинної області та альгофлорою Орільсько-Самарської низовинної області.
