Будьонний П. В. Клініко-психопатологічні особливості та комплексна терапія суїцидальної поведінки осіб, які страждають на шизофренію і проживають в зоні проведення антитерористичної операції

Проаналізовано 15 тис. медичних карт хворих, які проходили лікування у довоєнний період 2006-2013 роки та 3,5 тис. медичних карт у воєнний період 2014-2016 роки у відділеннях Лисичанської обласної психіатричної лікарні. Відібрано 136 осіб (від 22 до 50 років), з діагнозом шизофренія і проявами суїцидальної поведінки. Пацієнти були розподілені на дві групи: основну – 71 пацієнт, яким проведено авторську комплексну терапію; групу порівняння – 65 пацієнтів, яким проведено терапію за стандартними клінічними протоколами. Кожна з цих груп дослідження була розподілена за гендерною ознакою. Клінічно були визначені фармакотерапевтичні та психотерапевтичні мішені впливу з урахуванням гендеру, особливостей перебігу хвороби, клінічних і анамнестичних даних. Виявлено, що суїцидальна активність на тлі гострих транзиторних психотичних розладів підвищувалася внаслідок бойових дій, погіршення умов життя хворих, різкого збільшення масиву стресогенних чинників. Запропоновий алгоритм психодіагностичних методик, що дозволяє суттєво підвищити якість діагностики психічних розладів у суїцидентів. Для лікування та профілактики психічних розладів, які спричиняли підвищення суїцидальної активності у хворих розроблена авторська комплексна програма фармакотерапевтичних та психотерапевтичних заходів, яка включала: режим дня, дієту, вітамінні комплекси (групи В), антипсихотичну (амісульприд, оланзапін, рисперидон) і антидепресивну (міансерін, міртазапін) терапію. Обов’язковими були інструментальні та лабораторні дослідження до початку і в процесі лікування, для виявлення побічних ефектів і оцінки соматичного стану хворих.