У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення науково-теоретичного завдання, що полягає в обґрунтуванні становлення та розвитку механізмів і організаційних форм звернення громадян до органів публічної влади в Україні в системі взаємодії органів публічної влади та суспільства як інституту реалізації конституційних гарантій соціально-політичних прав і свобод людини та вироблення пропозицій щодо вдосконалення механізмів звернення громадян до органів публічної влади України.
Розкрито сутність та зміст звернень громадян до органів державної влади як соціально-політичного й конституційно-правового інституту, органічно пов’язаного з формуванням та функціонуванням громадянського суспільства, що являє собою механізм "зворотного зв’язку" між правлячою політичною елітою і суспільством, важливу форму участі громадян у державно-управлінських процесах, та виконує такі функції як конституційно-захисна, партіципаторно-управлінська, соціально-стабілізаційна, контрольно-легітимаційна та інформаційно-комунікативна.
Систематизовано загал адміністративно-організаційних форм звернень громадян до органів публічної влади у вигляді 9 основних груп: безпосередньо-особистісних форм контакту, знеособлено-особистісних форм; традиційних письмових форм, адміністративно-орієнтованих форм, дорадчо-консультативних форм, електронних знеособлених форм, електронних персоналізованих форм, суспільно-протестних та аморальних форм, що у своїй синергетичній сукупності виступають універсальним інструментом державно-громадської комунікації та дієвим механізмом виконання соціальних функцій держави.
Структуровано нормативно-правову базу забезпечення права громадянина на звернення до органів публічної влади в шести основних кластерах: міжнародному, конституційних гарантій, загально-законодавчому, спеціально-законодавчому, підзаконно-регламентуючому та адміністративно-процедурному.
Запропоновано модель "Життєвого циклу" звернення громадян до органів публічної влади держави, що носить системний характером та містить соціальні передумови потреби у зверненні, алгоритм та процедури взаємодії заявника та суб'єкта звернення, механізми зворотного зв'язку та оскарження заявником неналежних дій органу публічної влади в державному органі вищої юрисдикції, адміністративному суді або в офісі омбудсмена.
Запропоновано низку шляхів подальшого удосконалення державних механізмів звернень громадян до органів публічної влади.
