Рафалюк С. Я. Ефективність патогенетично обґрунтованого лікування хворих на герпетичний кератит з синдромом сухого ока (експериментально-клінічне дослідження)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U101353

Здобувач

Спеціальність

  • 14.01.18 - Очні хвороби

25-09-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 41.556.01

Державна установа "Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім.В.П.Філатова НАМН України"

Анотація

Об’єкт: герпетичний кератит та синдром сухого ока. Мета: покращити ефективність лікування хворих на герпетичний кератит (ГК) із синдромом сухого ока (ССО) шляхом застосування препарату антиоксидантної дії (біофлавоноїд кверцетин) на основі вивчення метаболічних порушень в тканинах рогівки, кон’юнктиви та в слізній рідині. Методи: клініко-офтальмологічні методи - визначення індексу захворюваності поверхні ока за шкалою OSDI; візометрія; тест Ширмера, час розірвання слізної плівки; біомікроскопія: дослідження складок бульбарної кон’юнктиви; тест Baylor та Van Bijsterveld; оцінка стану рогівки за допомогою Draize-критерію; спектрофотометричні методи визначення вмісту метаболітів та активності ферментів в тканинах переднього відділу ока; статистичні методи обробки даних. Наукова новизна: доповнено наукові дані про стан окисно-відновних процесів та антиоксидантної системи при експериментально модельованому ССО. Виявлено значну лабілізацію лізосомальних мембран тканин рогівки та кон’юнктиви, про що свідчить підвищення активності в цих структурах маркерного лізосомального ферменту – кислої фосфатази неседиментованої форми на 25,6 та 30,7% відповідно та зниження активності її седиментованої форми на 26,9 та 31,3% відповідно у порівнянні з нормою. В тканинах рогівки та кон’юнктиви виявлено зниження активності цитохромоксидази на 39,6 та 46,5% відповідно. Також спостерігається значне зниження рівня відновленої форми глутатіону в рогівці на 25,3%, а в слізній рідині – на 30,6% у порівнянні з нормою. Вперше встановлено, що при експериментальному ЕІК з ССО у тварин клінічні показники запального процесу в рогівці більш виражені. Показники ступеня запальної інфільтрації, набряку рогівки та флюоресцеїнового тесту були вищими на 21, 21 та 17% відповідно, у порівнянні з групою тварин з ЕІК без модельованого ССО. Вперше встановлено, що розвиток ендотоксин-індукованого кератиту (ЕІК) з ССО призводить до значніших метаболічних порушень в рогівці та слізній рідині, у порівнянні з такими ж показниками при ЕІК без ССО. На 7 та 14 добу спостерігалося достовірне зниження рівня відновленої форми глутатіону в рогівці на 23,8 та 21,8% відповідно та підвищення рівня окисленої форми глутатіону як в рогівці на 21,8 та 19,8%, так і в слізній рідині на 26,3 та 46,0% відповідно. Вперше доведено ефективність корекції метаболічних порушень в тканинах переднього відділу ока тварин з експериментальним ЕІК та ССО шляхом застосування очних крапель, які містять антиоксидант біофлавоноїд кверцетин, про що свідчить підвищення активності МДГ в тканинах рогівки та кон’юнктиви на 15,1 та 21,8%, цитохромоксидази на 16,2 та 18% та зниження активності неседиментованої форми кислої фосфатази на 15,6 і 20,0% відповідно у порівнянні з групою, в якій кверцетин не застосовувався. Відновний потенціал глутатіонової системи також вдалося відкорегувати застосуванням кверцетину. Вперше встановлено, що розвиток ГК у хворих з ССО спричиняє більш виражену деструктивну дію на клітинні та субклітинні мембрани тканин переднього відділу ока, на що вказує підвищення в слізній рідині активності мітохондріальних ферментів ЛДГ та МДГ на 33,0 і 37,3% відповідно, у порівнянні з хворими на ГК без ССО, а застосування препарату, що містить кверцетин сприяє зниженню рівня цих ферментів. Практичне значення: включення очних крапель, що містять антиоксидант біофлавоноїд кверцетин, в комплексне лікування хворих на ГК з ССО значно підвищує ефективність терапії, про що свідчить прискорення часу епітелізації рогівки, зменшення запальної інфільтрації рогівки та набряку рогівки, у порівнянні з показниками хворих, у яких кверцетин не застосовували. Застосування очних крапель з кверцетином у хворих на ГК з ССО сприяє підвищенню показників тесту Ширмера, збільшенню часу розриву слізної плівки, зменшенню ступеню складчастості кон’юнктиви, у порівнянні з групою хворих, які не отримували кверцетин. Позитивний терапевтичний ефект застосування кверцетину підтверджується також зниженням в слізній рідині хворих на ГК з ССО активності ферментів ЛДГ та МДГ. Одержані результати дозволяють рекомендувати застосування очних крапель, що містять біофлафоноїд кверцетин в комплексному лікуванні хворих на ГК з ССО. Результати роботи впроваджені в клінічну практику офтальмологічного відділення Львівської обласної клінічної лікарні, офтальмологічної клініки «Візекс» та відділу патології рогівки ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Сфера застосування – медицина, офтальмологія.

Файли

Схожі дисертації

0423U100189

Хомякова Олена Вікторівна

ЕФЕКТИВНІСТЬ БЛОКЕКСЦИЗІЇ У ХВОРИХ НА МЕЛАНОМУ ІРИДОЦИЛІАРНОЇ І ЦИЛІОХОРІОІДАЛЬНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ МЕТОДОМ РАДІОХВИЛЬОВОЇ ХІРУРГІЇ І КОМБІНАЦІЇ ЇЇ З ПОПЕРЕДНЬОЮ БРАХІТЕРАПІЄЮ РЕДУКОВАНИМИ ДОЗАМИ

0422U100001

Духаєр Шакір ...

Ефективність пупілографії для оцінки стану балансу вегетативної іннервації і вибору методу лікування порушень акомодації у дітей

0421U101689

Мухіна Ганна Юріївна

Оптимізація діагностики рефракційної амбліопії у хворих з вродженою міопією

0421U101690

Цуканова Інна Веніамінівна

Ефективність модифікованої методики транспупілярної термотерапії в лікуванні меланоми хоріоідеї стадії Т1N0M0

0421U101688

Назаретян Рудольф Едуардович

Значення температури іригаційної рідини в оптимізації трансциліарної вітректомії у хворих з вітреоретинальною патологією (експериментальне і клінічне дослідження)