Мартовлос А. І. Клінічно-експериментальне обгрунтування стабілізації результатів ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у хворих із генералізованим пародонтитом

У дисертаційній роботі представлено нове вирішення науково-практичної задачі, яка полягає у підвищенні ефективності стабілізації результатів активного періоду ортодонтичного лікування зубощелепних аномалій у пацієнтів із діагностованим у ретенційному періоді генералізованим пародонтитом (ГП) на тлі порушення мінеральної щільності кісткової тканини (МЩКТ). На експериментальному етапі дослідження створено модель системного остеопорозу. За даними біометричного дослідження суттєве збільшення висоти міжзубних та міжкореневих перегородок простежувалося у тварин, що отримували препарат загальної дії на основі глікозаміногліканів «Терафлекс®».При гістологічному дослідженні у пародонті тварин, яким проводили фотофорез з гелевою композицією на основі ГАГ «Повіхондрогексизол» (ГКП), спостерігали посилення репаративних процесів, зокрема ремоделювання кістки альвеолярних відростків. Морфологічно виявлялась активація проліферації остеобластів ендосту та окістя, збільшення об’єму остеонів.Показники УД у 1-шій підгрупі демонстрували найкращу оптимізацію процесів репаративного остеогенезу в кістковій тканині: через 6 міс. – 90,3% та через 12 міс. – 94,35%, що було наближеним до усереднених показників контрольної групи – 99,60%, у порівнянні з показниками до лікування – 72,19%. За результатами ультразвукової ехоостеометрії через 6 і 12 місяців у 1-й підгрупі показники фронтальної ділянки нижньої щелепи становили 13,28±0,30 мкс та 13,42±0,32 мкс, що було наближеним до показників контрольної групи.