Пахаренко А. В. Дитина як авторитарна дискурсивна особистість (на матеріалі сучасної англійської мови)

Об’єктом дослідження є вербальні, невербальні і надвербальні компоненти англомовної комунікації, які дитина залучає для продукування власного авторитарного спілкування, а предмет складають особливості їх взаємодії у ході імплементації дитиною авторитарних стратегій і тактик. Мета дослідження полягає у виявленні специфіки вербальної та невербальної організації англомовного авторитарного спілкування дитини як дискурсивної особистості у типових ситуаціях комунікативної взаємодії з урахуванням вікових та прагматичних характеристик адресата. Методологічний апарат дослідження включає поняття та методики комунікативно-дискурсивної парадигми. Основними методами дослідження є дискурс-аналіз, контекстуальний, прагмасемантичний, структурно-семантичний та інтент-аналіз. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у тому, що у ньому вперше надано визначення дитячому авторитарному дискурсу; представлено структурно-семантичні та лінгвопрагматичні особливості комунікації дитини як авторитарної дискурсивної особистості; визначено і схарактеризовано особливості реалізації авторитарних стратегій та їхніх тактик. Теоретична значущість роботи зумовлюється тим, що визначення поняття дитячого авторитарного дискурсу та специфіки його структурно-семантичної та стратегіко-тактичної організації є внеском у теорію дискурсу та теорію комунікації. Практична цінність полягає у тому, що отримані результати можуть бути використані в курсах з теоретичної граматики англійської мови (розділ «Прагматика», «Синтаксис»), теорії комунікації, загального мовознавства (розділ «Мова і суспільство»), у спеціальних курсах з теорії невербальної комунікації, соціолінгвістики, дискурс-аналізу, риторики та у написанні наукових досліджень студентів та аспірантів.