Шевченко А. І. Стратегування сталого розвитку виробничої інфраструктури національної економіки з позицій безпеки (на прикладі залізничного транспорту)

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U101884

Здобувач

Спеціальність

  • 08.00.03 - Економіка та управління національним господарством

16-10-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 11.151.01

Інститут економіки промисловості Національної академії наук України

Анотація

Метою дослідження є вдосконалення та подальший розвиток концептуальних засад і науково-практичних підходів до визначення орієнтирів для розробки стратегій сталого розвитку виробничої інфраструктури національної економіки у безпековому вимірі на середньо- та довгострокову перспективу (на прикладі залізничного транспорту), а також розробка рекомендацій щодо інституційного забезпечення досягнення пріоритетних орієнтирів при реалізації цих стратегій. Об’єктом дослідження є процес регулювання сталого розвитку виробничої інфраструктури національної економіки в безпековому вимірі на прикладі залізничного транспорту. Предмет дослідження − науково-практичні підходи до визначення орієнтирів для розробки стратегій сталого розвитку виробничої інфраструктури національної економіки в безпековому вимірі на середньо- та довгострокову перспективу (на прикладі залізничного транспорту), а також рекомендацій щодо інституційного забезпечення досягнення пріоритетних орієнтирів при реалізації цих стратегій. Дисертацію присвячено розвитку концептуальних засад, науково-практичних підходів до визначення орієнтирів для розробки стратегій сталого розвитку виробничої інфраструктури національної економіки в безпековому вимірі на середньо- та довгострокову перспективу (на прикладі залізничного транспорту), а також формуванню рекомендацій щодо інституційного забезпечення досягнення пріоритетних орієнтирів при реалізації цих стратегій. До концепції сталого розвитку додано етапи визначення її структури (з деталізацією економічної складової на виробничу, логістичну, технологічну безпеку), індикаторів (у тому числі тіньових) та розробки інституційних заходів. Для інтегрального оцінювання застосовано методологію ідентифікації з визначенням порогових значень і динамічних вагових коефіцієнтів. У рамках стратегування використано метод адаптивного регулювання. Запропоновано системне забезпечення стратегічних сценаріїв сталого розвитку у взаємозв’язку з критичними загрозами та інституційними заходами. Ключові слова: залізничний транспорт, сталий розвиток, стратегічні орієнтири, інтегральний індекс, індикатори, регулювання, моделювання, інституційні заходи.

Файли

Схожі дисертації