Об’єкт дослідження: кишковий мікробіом, сальмонели, КАЛТ. Мета дослідження: з'ясування закономірностей сальмонела-індукованих змін кишкового мікробіому та транскрипції генів FFAR 2, Foxp 3 і RORγt імунної відповіді щурів на тлі введення ванкоміцину і в умовах корекції B. fragilis. Методи дослідження: бактеріологічні (виділення чистих культур мікроорганізмів, їх ідентифікація та визначення чутливості до антибіотиків), мікроскопічні (визначення мікроорганізмів за їх морфологічними і тинкторіальними ознаками), патофізіологічні (моделювання сальмонела-індукованного запалення (СІЗК)), морфометричні (визначення площі і периметру клітин), імунофлюоресцентні (ідентифікація імунопозитивних клітин), хромато-мас-спектрометричні методи аналізу (визначення концентрації КЛЖК), молекулярно-генетичні методи (кількісне визначення мікроорганізмів, виявлення генів резистентності до антибіотиків та оцінка відносного рівня мРНК за допомогою полімеразно-ланцюгової реакції у реальному часі (ПЛР-РЧ)), комп’ютерний аналіз зображень і математичний класифікаційний аналіз (розрахунок кількості імунопозитивних клітин), методи статистичного аналізу отриманих результатів. Обладнання: мікроскоп PrimoStar (ZEISS, Німеччина); камера AxioCam 5c (ZEISS, Німеччина); liquid chromatography-mass spectrometr: Agilent 1260 Infinity HPLC System (USA); ампліфікатор і програма CFX96™ Real-Time PCR Detection Systems (Bio-Rad, США); комп'ютерна програма ImageJ (NIH, США). Дисертація присвячена розробці лікування cальмонела-індукованих змін кишкового мікробіому і транскрипції генів FFAR 2, Foxp 3 i RORγt імунної відповіді. Проаналізовано зміни складу кишкової мікробіоти щурів при введенні ванкоміцину, S. enteritidis, S. typhimurium і B. fragilis. Доведено здатність бактероїдів зменшувати прояв СІЗК за рахунок збільшення кількості Bacteroides spp., E. faecalis, E. faecium, Lactobacillus spp. та зменшення Salmonella spp., P. aeruginosa, Enterobacter spp., Klebsiella spp., E. coli. Ідентифіковано гени резистентності до карбапенемів, цефалоспоринів та глікопептидних антибіотиків у мікроорганізмів родин Enterobacteriaceae, Bacteroidaceae, Peptostreptococcaceae, Enterococcaceae і P. aeruginosa.
Експериментально доведено вплив імунорегуляторних бактерій, B. fragilis на транскрипційну активність генів та концентрацію КЛЖК. Встановлено вплив ванкоміцину, сальмонел і B. fragilis на рівень експресії ефекторних білків сальмонел Sop B, SopE 2, Sip A та на кількість Sytox+ клітин і НПП при СІЗК. Теоретичне узагальнення та вирішення науково-практичної задачі полягає у можливості використання культури B. fragilis для корекції патологічних змін кишкового мікробіому при сальмонела-індукованій інфекції. Рекомендовано використання культур B. fragilis в якості можливої ад'ювантної терапії у поєднанні з антибактеріальними препаратами в схемі лікування СІЗК. Ступінь упровадження: 7 актів впровадження, 1 патент. Сфера (галузь) використання: охорона здоров’я (медицина: мікробіологія, імунологія, інфекційні хвороби).
