Кір’янчук Н. В. Особливості формування та клінічного перебігу поєднаних гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та хронічної гастродуоденальної патології у дітей

Дисертаційна робота містить нове вирішення питання щодо підвищення ефективності діагностики та прогнозування перебігу поєднаних ГЕРХ і ХГДП на підставі вивчення клініко-параклінічних проявів, показників функціонального стану шлунку та ДПК, рівню цинку в сироватці крові, стану моторної функції шлунку, наявності H.рylori, ендоскопічних та ехосонографічних ознак стану слизової оболонки та сфінктерного апарату шлунку, розробки моделі прогнозування тяжкості перебігу ГЕРХ. В дисертації показано, що факторами ризику формування деструктивних форм езофагіту у дітей з поєднаними ГЕРХ та є наступні: вік 16-18 років, чоловіча стать, тривалість захворювання більше 3 років, обтяжений акушерський анамнез, психотравми, шкідливі звички, а також обтяженість на захворювання стравоходу та виразкову хворобу шлунку і ДПК у батьків. Розглядено особливості клінічного перебігу поєднаних ГЕРХ та ХГДП Встановлено, що у дітей з деструктивним ураженням стравоходу вірогідно частіше зустрічались позастравохідні симптоми. Описано особливості ендоскопічної картини верхніх відділів шлунково-кишкового тракту при поєднаних їх ураженнях. Встановлено, що більше виражене запалення слизової шлунку та ДПК вірогідно частіше відзначалась у дітей з ознаками ерозивного езофагіту. В роботі представлено нову розробку неінвазивної методики визначення ступеню вираженості ГЕР та ДГР під час ехосонографічного дослідження шлунку та ДПК у дітей. Отримано нові дані щодо взаємозв'язку між кислотоутворюючою, кислотонейтралізуючою та моторною функціями шлунку та визначена їх роль у формуванні деструктивних форм езофагіту у дітей із поєднаними ГЕРХ і ХГДП. Показано, що у дітей з гіперпродукцією соляної кислоти вірогідно частіше (p <0,05), зустрічалась гіпокінетична дискінезія шлунку. Встановлено, що ступінь ураження слизової стравоходу не залежить від інфікованості H.pylori. В роботі вказано, що більш, ніж половини у дітей з поєднаними ГЕРХ і хронічною гастродуоденальною патологією мало місце зниження рівня цинку в сироватці крові. Встановлено, що максимально виражене зниження рівня цинку в сироватці крові відзначались у дітей з деструктивним ураженням стравоходу. Факторами ризику формування дефіциту цинку на тлі поєднаної патології верхніх відділів травного тракту були чоловіча стать, вік 16-18 років, а також тривалість захворювання більше 3 років. Уперше розроблено математично-статистичну модель прогнозування тяжкості перебігу ГЕРХ на тлі ХГДП.