Карачарова І. Ю. Ультразвукова абляція міом тіла матки: обґрунтування показань, режимів та способів оцінки ефективності лікування

Метою дисертації є підвищення ефективності лікування хворих на міому матки шляхом розробки персоніфікованих алгоритмів діагностики, сфокусованої ультразвукової абляції новоутворень та оцінки ефективності терапії. Основою роботи є результати обстежень 110 пацієнток із міомою тіла матки, з яких 79 жінкам було виконано ультразвукову абляцію в Київському міському клінічному онкологічному центрі, Центрі ядерної медицини за період з 2016 р. по 2019 р. На доопераційному етапі всім пацієнткам виконували ультразвукове дослідження (УЗД) та магнітно-резонансну томографію (МРТ) для визначення критеріїв включення та виключення з групи пацієнток для виконання ультразвукової абляції. Методами контролю в післяопераційному періоді були УЗД, МРТ органів малого тазу із використанням парамагнетику через 1, 3 і 6 місяців. Враховуючи результати променевих методів, було розроблено алгоритм обстеження пацієнток перед проведенням ультразвукової абляції. Необхідно підкреслити, що виключно сонографія дозволяє визначити безпечний акустичний шлях для планування проведення ультразвукової абляції, а також детектувати наявність кальцинатів. На наступному етапі необхідно застосовувати МРТ органів малого тазу, як єдиного методу визначення МР типу міоматозного вузла та уточнюючого методу для визначення локалізації, розміру та кількості міом тіла матки. Відповідно до поставлених в роботі задач досліджено ефекти кавітації вузла шляхом виявлення статистично значущого впливу факторів на ймовірність прояву кавітації вузла. За результатами дослідження побудована спеціалізована прогностична математична модель, яка дозволяє з відповідною апріорною ймовірністю, яка задається лікарем, прогнозувати саму подію кавітації в залежності від виду вузла, його об’єму та терміну інсонації та кількісно розрахувати оптимальні параметри операції. В результаті наведених у роботі досліджень статистична модель дозволяє зробити висновки про характеристики лікувального процесу. Контроль безпосереднього результату ґрунтувався на сірошкальних змінах при ультразвуковому дослідженні в режимі реального часу на моніторі апарату JC. Після процедури моніторинг регресу вузлів проводився із застосуванням УЗД та МРТ з контрастним підсиленням через 1, 3 і 6 місяців після HIFU-абляції. Середнє значення показника регресу в 6 міс. локального контролю, що дорівнює 57%, розглядається в роботі як нормативний (критичний) показник успішності лікування. Для практичного застосовування описаного алгоритму моделювання ймовірності виникнення позитивного ефекту лікування розглядали рівняння моделі пропорційних ризиків Кокса. Формули реалізовані в вигляді програмного продукту.