Дисертаційна робота присвячена вивченню β-алкоксивініл α-кетоестерів (гліоксилатів) як ССС біс-електрофілів у реакціях конденсації із класичними бінуклеофілами, зокрема, заміщеними аміногетероциклами як несиметричними NCN та NCC компонентами, а також із амідинами та гуанідинами як симетричними NCN бінуклеофілами. Досліджено перетворення найпростіших β-алкоксивініл-α-кетоестерів: ациклічних етил-4-етокси-2-оксобут-3-еноату та його α- або β-метильованих аналогів, а також циклічних етил-2-(4,5-дигідрофуран-3-іл)-2-оксоацетату та етил-2-(3,4-дигідро-2H-піран-5-іл)-2-оксоацетату.
Розроблено оптимізовані методи синтезу піримідин-4-карбоксилатів шляхом конденсації β-алковініл α-кетоестерів з амідинами, S-метилтіуронієвою сіллю та гуанідинами. Проведені перетворення функціональних груп піримідин-4-карбоксилатів для синтезу карбонових кислот, спиртів, альдегідів, хлоридів та первинних амінів.
Розроблено регіоселективний метод синтезу піразоло[1,5-а]піримідинів та [1,2,4]триазоло[1,5-а]піримідинів взаємодією ациклічних і циклічних β-алкоксивініл гліоксилатів із N-незаміщеними 5-амінопіразолами та триазолами. Встановлено, що конденсації п’ятичленного енону є методом синтезу трициклічних конденсованих піримідинів із δ-лактоновим фрагментом, а шестичленний енон реагує із NCN бінуклеофілами із утворенням біциклічних піримідинілпропілових спиртів.
Розроблено підхід до побудови конденсованих піридин α- та γ-карбоксилатів взаємодією із гетероциклічними NCC бінуклеофілами. Показано, що реакції енонів, у яких відсутній замісник у β-положенні, приводять до відповідних α-ізомерів, або є нерегіоселективними за неоптимізованих умов. Показано, що використання енону із -замісником є селективним методом синтезу регіоізомерних піридин γ-карбоксилатів.
Проаналізовано закономірності гетероциклізацій із енонами залежно від нуклеофільності та стеричного оточення C- і N-центрів NCN бінуклеофілів.
Проведено гетероциклізації циклічних енонів та гетероциклічних NCC бінуклеофілів, що протікали регіоселективно з п'ятичленним циклічним еноном із утворенням конденсованих α-піридинкарбоксилатів, що зазнавали лактонізації у відповідні δ-лактони. Натомість, перетворення шестичленного енону приводили до гідроксипропілпіридин-α-карбоксилатів.
