Мінза Ф. А. Обґрунтування методів призначення строків поливу за краплинного зрошення яблуні

English version

Дисертація на здобуття ступеня кандидата наук

Державний реєстраційний номер

0420U102087

Здобувач

Спеціальність

  • 06.01.02 - Сільськогосподарські меліорації

26-11-2020

Спеціалізована вчена рада

Д 26.362.01

Інститут водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України

Анотація

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.02 – сільськогосподарські меліорації (сільськогосподарські науки). – Інститут водних проблем і меліорації НААН України, Київ, 2020. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та наукове обґрунтування методів призначення строків вегетаційних поливів за краплинного зрошення яблуні сорту Ренет Симиренка на підщепі М 9 в умовах Степу України. Дослідження проведено протягом 2015-2017 рр. у виробничих умовах СТОВ «Енограй» с. Софіївка Білозерського району Херсонської області. Формування водного режиму ґрунту під насадженнями яблуні, процеси евапотранспірації, продуктивність дерев досліджували залежно від різних підходів до призначення строків поливів: за допомогою цифрової інтернет-станції вологості ґрунту iMetos ECO D2, тензіометрів ВВТ-ІІ, розрахункового методу «Penman-Monteith» та візуальним методом. Додатковим варіантом досліду був умовний контроль – без зрошення. За результатами досліджень доведено, що метод призначення строків вегетаційних поливів є ключовим фактором формування водного режиму ґрунту, який достовірно впливає на продукційні процеси – біометричні параметри, врожайність, а також якість і товарність плодів яблуні. Залежно від досліджуваного фактора встановлено параметри режимів краплинного зрошення та евапотранспірації насаджень яблуні: кількість поливів (9-10), норми зрошення (650-703 м3/га), величини евапотранспірації (3252-3305 м3/га). Розраховано коефіцієнти водоспоживання та ефективності зрошення, мінімальні значення яких були за призначення строків поливу з використанням станції вологості ґрунту iMetos ECO D2 – 83,4 м3/т і 20,7 м3/т відповідно. Досліджено та встановлено параметри і закономірності формування зон зволоження середньосуглинкового ґрунту залежно від тривалості поливу. Виконано адаптацію розрахункового методу «Penman–Monteith» з визначення евапотранспірації яблуні в частині корегування коефіцієнта культури Кс з урахуванням фактичних погодно-кліматичних умов. Найвищий рівень врожайності плодів отримано за призначення строків поливу за допомогою цифрової інтернет-станції вологості ґрунту iMetos ECO D2 – 43,1 т/га, а найнижчий показник серед зрошуваних варіантів отримано за візуального методу визначення поливів – 29,5 т/га. Розрахунками обґрунтовано економічну та енергетичну ефективність застосування різних методів призначення строків поливу за краплинного зрошення яблуні. Ключові слова: евапотранспірація, зона зволоження, краплинне зрошення, норма зрошення, режим зрошення, продуктивність, яблуня.

Файли

Схожі дисертації