Кузьмінська О. Б. Клінічні та патогенетичні особливості коморбідного перебігу неалкогольного стеатогепатиту та ішемічної хвороби серця, оптимізація лікування

Дисертація присвячена вивченню основних клініко-патогенетичних особливостей прогресування та взаємообтяження неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння І-ІІ ступеня за коморбідності з ішемічною хворобою серця (стабільною стенокардією напруження ІІ-ІІІ функціонального класу), а також оптимізації лікування зазначеної коморбідності з включенням до схеми лікування L-карнітину та мельдонію дигідрату. Проведено дослідження з визначення рівня цитокератину-18 у плазмі хворих на неалкогольний стеатогепатит та його асоціацію з порушенням вуглеводного, ліпідного обміну, інтенсивністю оксидативного стресу, станом плазмового та тромбоцитарного гемостазу, фібринолізу за коморбідності з ішемічною хворобою серця. Уточнено значення визначення вмісту в крові цитокератину-18, розрахунку гепаторенального індексу в діагностиці неалкогольного стеатогепатиту, що дозволяють з високою достовірністю та специфічністю диференціювати стеатогепатит від стеатозу печінки. Доведено зв’язок між вмістом у крові цитокератинц-18, адипонектину, лептину та прогресуванням запальних та метаболічних змін в печінці у хворих на неалкогольний стеатогепатит за коморбідності з ішемічною хворобою серця, встановлена залежність запальної активності неалкогольного стеатогепатиту, проатерогенної дисліпідемії та тенденції до розвитку інсулінорезистентності від рівня цитокератину-18. На підставі клінічних, біохімічних, імунологічних досліджень вдосконалені патогенетичні підходи до комплексної терапії неалкогольного стеатогепатиту за коморбідності з ішемічною хворобою серця. Доведено доцільність призначення L-карнітину та мельдонію дигідрату як цитопротекторних засобів, які сприяють усуненню клінічної симптоматики, знижують активність цитолітичного та мезенхімально-запального синдромів, холестазу, сприяють усуненню атерогенної дисліпідемії, зниженню індексу атерогенності, проявляють антиоксидантні властивості, справляють мембраностабілізувальні ефекти, усувають прояви ендотеліальної дисфункції.