Обьєкт: є репрезентації, як суб'єктивна когнітивна конструкція, що відбиває узагальнено-абстрактні уявлення дійсності і себе.
Мета: полягає у теоретичному обґрунтуванні та емпіричному дослідженні змін в репрезентаціях про старіння в свідомості людини. Методи дослідження. З метою розв'язання поставлених дослідницьких задач в роботі використані: теоретичні методи, методи психологічної діагностики та методи математичної обробки даних. Теоретичні: проблемно-логiчний метод, iндукцiя, аналіз, синтез, абcтрагування, узагальнення, cиcтематизацiя, класифікація, що заcтоcовувалиcя для визначення теоретичних оcнов та стану розробленості проблеми змін в репрезентаціях про старіння в свідомості людини розкритих у психологічній, філософській, медичній, педагогічній, соціологічній літературі тощо.
Методи пcихологічної діагноcтики: опитувальник готовності до вікових змін (Н. С. Глуханюк, Т. Б. Гершкович), інтегральний індекс соціального самопочуття (Є. І. Головаха, Н. В. Паніна, А. П. Горбачик), шкала благополуччя ВООЗ(WНО), шкала загальної самоефективності (GSES Р. Шварцер і М. Єрусалем, адаптація І. І. Галецької), опитувальник SACS С. Хобфолла, авторська методика семантичного диференціалу. Методи математичної статистики: розрахунок описових статистик, однофакторний дисперсійний аналіз, багатовимірне розгортання, коефіцієнт кореляції r Пірсона, простий та множинний лінійний регресійний аналіз. Математичний аналіз емпіричних даних здійснювався за допомогою статистичних програмних пакетів IBM SPSS Statistics 23.0.0, IBM SPSS Amos 23.0.0, та R 3.5.0. Новизна: одержаних результатів полягає в тому, що: вперше: вивчено змінення у свідомості в репрезентаціях «старість» і «літня людина» протягом дорослості; з’ясовано взаємовідносини між репрезентаціями старості і літньої людини; запропоновано визначення феномену «нереалістичного уявлення про старість», як сукупності позитивних репрезентацій, які є зверхніми і нереалістичними за своїм характером і можуть бути шкідливим для літніх людей; продемонстровано, що готовність до прийняття вікових змін – це позитивна установка, що супроводжується продуктивними копінг-стратегіями і навпаки; не встановлено зростання готовності на мотиваційному рівні активного пошуку продуктивних стратегій адаптації до змін; уточнено, що з віком фізіологічний, когнітивний компоненти готовності до вікових змін посилюється; жінки більш готові до прийняття вікових змін; позитивний образ літньої людини відсутній у свідомості осіб у віці ранньої дорослості; у середній дорослості починає усвідомлюватися факт зниження активності у літньої людини; перспективу соціальної незахищеності відчувають респонденти у 40-55 років;дістало подальшого розвитку уявлення, що: детермінантами загальної готовності до вікових змін виступає копінг, що характеризує інтенсивну залученість до міжособистісного спілкування, дієву участь у суспільному житті; у чоловіків і у жінок спостерігається феномен ейджизму та нереалістичні уявлення про старість. Галузь: психологія.
