Ковтун Н. М. Наукове обгрунтування та розроблення методу оцінювання стану окорухових м'язів з використанням поляризованого світла

Дисертація присвячена вирішенню науково-практичного завдання підвищення точності визначення патології екстраокулярних м'язів за косоокості шляхом розроблення методу оцінювання їх анатомо-функціонального стану за параметрами інтерференційних картин, що спостерігаються на рогівці ока у поляризованому світлі. За результатами дослідження ІК, які спостерігаються на рогівці у поляризованому світлі встановлено, що у (73±3,4)% випадків збіжної косоокості має місце дисбаланс дії горизонтальних прямих м'язів, у інших (27±3,4)% випадків - зміщення верхнього прямого м'яза у медиальному напрямку, про що свідчить відповідне зміщення верхнього кута ІР. За розбіжної косоокості у 100% випадків на ІК виявлено зміщення верхнього кута ІР латерально, що супроводжується збільшенням медіального кута між відрізкамі діагоналей та зменшенням латерального кута, в верхньому квадранті, та відповідає латеральному зміщенню верхнього прямого м'яза від лінії дії. Провдений аналіз форми ІК здорових осіб показав наявність ознак асиметріїї у (72±6,1)% випадках, що вказує на анатомо-функціональну асиметрію прямих екстраокулярних м'язів, яка не призвела до виникнення явної косоокості (р<0,05). Вперше з використанням моделей напружено-деформованого стану рогівки ока показано, що збільшення зусиль з боку внутрішнього, верхнього та нижнього прямих м'язів призводить до збільшення напруження у всій центральній зоні рогівки, що може бути використано для діагностики співдружньої косоокості. Вперше розроблено математичну модель діагностики співдружньої косоокості з урахуванням анатомо-функціонального стану ЕОМ. Визначення патології ЕОМ відбувається на основі класифікації ІК з використанням удосконалених моделей.