Об’єктом дослідження є закарпатське телебачення.
Мета наукової роботи – дослідити становлення і розвиток телебачення на Закарпатті в історичному, політичному, культурному контекстах; зокрема комплексно з’ясувати особливості телевізійних медіа, передумови зародження телебачення у краї, специфіку становлення, функціонування в різні періоди, у тому числі як державного телеканалу, формально-змістові риси приватних каналів, комунального, частково приватного телеканалу, особливості мовлення для етноспільнот Закарпаття.
Методи дослідження базуються на таких принципах сучасної гносеології: об’єктивності, пізнаваності, активного творчого відображення, діалектики, практики, історизму, конкретності істини. Основним підходом вивчення становлення і перспектив розвитку закарпатського телебачення є хронологічний, що зумовлено темою дисертації, метою і завданнями. У процесі дослідження виокремлено журналістикознавчий, історичний, політологічний, етнологічний, культурологічний, соціологічний, лінгвістичний аспекти. Для вивчення проблеми задіяно методи різних рівнів. Так, наукові інструменти емпіричного дослідження – спостереження, опис, вимірювання – дали змогу виявити найбільш очевидні ознаки телебачення Закарпаття, зафіксувати окремі його риси на рівні змісту і форми, зареєструвати деякі кількісні особливості. У розвідці широко застосовано й методи теоретичного дослідження, зокрема аксіоматичний (у процесі вивчення закарпатського телебачення виходимо з безперечних, загальноприйнятих, несуперечливих наукових положень, що мають у сучасному журналістикознавстві статус аксіом), гіпотетико-дедуктивний (уможливив висловлення гіпотез, наприклад, про причини формування певних рис телебачення, висновків щодо впливу етнічних, політичних, культурних умов, історії розвитку телебачення тощо), історичний (дав можливість з’ясувати процес розвитку телебачення в його різноманітності, хронологічних межах, реальних фактах побутування тощо). Суттєвим для досягнення результатів було застосування й загальнологічних методів: аналізу, синтезу, абстрагування, ідеалізації, порівняння, узагальнення, індукції, дедукції. Серед спеціальних методів найбільш продуктивними для нас стали різні види аналізу, як-от: тематичний, жанровий, стилістичний аналіз, а також деякі соціологічні, статистичні методи або окремі прийоми.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в розробці та обґрунтуванні теоретичних аспектів становлення і розвитку телебачення на Закарпатті у зв’язку з історико-культурною, суспільно-політичною своєрідністю регіону в науковій галузі 27 – соціальні комунікації .
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що матеріали дисертаційної роботи можна застосовувати при розв’язанні низки академічних наукових і навчальних проблем, зокрема заповнення «білих плям» у галузі українського журналістикознавства. Результати та висновки дослідження можуть бути розширені, використані для подальших наукових розробок, а також доповнити зміст навчальних курсів з історії журналістики, теорії журналістики, теорії соціальних комунікацій та інших навчальних дисциплін для студентів спеціальності 061 Журналістика галузі знань 06 Журналістика.
Новітність нововпроваджуваного полягає в оригінальному комплексному дослідженні історії становлення й розвитку телебачення на Закарпатті крізь призму історичних подій, суспільно-політичних змін, культурних упливів.
Уперше:
- визначено особливості формування закарпатського телебачення залежно від інформаційної політики держав і державних утворень, до яких уходило Закарпаття;
- здійснено комплексний науковий аналіз телевізійного мовлення найзахіднішої області України – як державного, так і приватних мовників;
- досліджено специфіку розвитку телевізійних медіа в контексті суспільно-політичної ситуації в регіоні, зосереджено увагу на залежності телеканалів від місцевої влади й окремих політиків;
- систематизовано й виокремлено регіональні особливості мовлення, схарактеризовано телевізійний контент для етноспільнот;
- проаналізовано період організації й перших років роботи Суспільного ТБ на Закарпатті, виокремлено основні проблеми, наголошено на доцільності мовлення для національних меншин краю;
- запропоновано стратегію розвитку телебачення прикордонного поліетнічного регіону, у якій зосереджено увагу на важливості збереження мовлення для всіх національних громад, оригінального авторського контенту й на потребі його удосконалення відповідно до інформаційних викликів сьогодення.
Удосконалено:
- теоретико-методологічні засади вивчення регіонального телебачення;
- підходи до аналізу поліетнічного медіасередовища.
Набули подальшого розвитку:
- вивчення проблем реформування регіонального телебачення в контексті поступу новітніх медіа;
- концепція сучасного процесу консолідації жителів України, зокрема представників етноспільнот, засобами телебачення.
